Post-socialist urban transformation constitutes an important segment of the contemporary urban studies. In this paper we focused on transformation processes in two typical post-Soviet residential neighbourhoods, built in the period of mass construction in the second half of XX century and located in the Ukrainian cities of Vinnytsia and Kherson. Our goals were to reveal the spatial and temporal transformation patterns, to identify the factors of transformation, and to delineate certain transformation mechanisms and models. The assessment of morphological and functional changes of urban objects was carried out via field observation according to a specially developed methodology with the further comparison of results with urban planning documents reflecting the reality in the beginning of 1990s. Our findings permitted to identify key transformation processes (deindustrialization, commercialization, revitalization, functional diversification), to list a set of factors promoting more intense transformations, and to explain mechanisms defining existing spatial pattern of transformations within the test neighbourhoods. Private commercial activity, including rapid development of retail sector, was the main source of transformation, thus defining its partial, fragmented and somewhere controversial nature. Since the probability of further transformation in each point of the territory is determined by the already existing pattern, the existing heterogeneities tend to enhance with a lapse of time, and therefore the initial stages of transformation are especially important for the further development of the neighbourhood. Despite the similar starting conditions, two neighbourhoods demonstrated different outcomes in terms of modernization, explained by the differences in the urban spatial structure, spatial and sectorial structure of industrial zones, position (importance) of the neighbourhood in the whole city, as well as the economic dynamics of the city. Based on detected factors and mechanisms, we proposed models for further transformation intended to maximize the level of modernization within the entire test neighbourhoods.

Стаття присвячена дослідженню просторових трансформацій приміської зони столиці на прикладі міст Бориспіль, Буча, Українка. Проаналізовано динаміку чисельності населення, природного та механічного рухів населення в модельних містах за досліджуваний період. Виявлено основні трансформаційні процеси та рівень модернізації в містах приміської зони Києва. Отримані результати були оброблені та інтерпретовані за власною розробленою методикою. Проведено порівняльно-географічний аналіз процесів просторових трансформацій Борисполя, Бучі, Українки. Проведено порівняльний аналіз галузево-функціональної структури міст-супутників столиці-Борисполя, Бучі, Українки. Функціональну структуру проаналізовано як в межах тестових ділянок так і в містах в цілому. Виявлено зміни галузевої структури модельних міст. Проведено соціологічне опитування місцевого населення в межах тестової ділянки на відповідних точках опитування. Метою проведення соціологічного опитування є виявлення ідентифікації місцевими мешканцями просторових трансформацій в місті та рівня їх громадянської активності, щодо участі у процесі розвитку території їхнього міста. Проаналізувавши відповіді респондентів, виявлено громадянську позицію мешканців модельних міст щодо сучасного стану трансформаційних процесів та подальшого розвитку об'єктів міського простору. Ключові слова: трансформація, функціональні перетворення, модернізація, джентрифікація, приміська зона, містасупутники, тестова ділянка, опитування. Л. В. Мельник, О. О. Кривец, С. П. Батыченко. ПРОСТРАНСТВЕННЫЕ ТРАНСФОРМАЦИИ УРБАНИЗИРО-ВАННЫХ ТЕРРИТОРИЙ В ГОРОДАХ ПРИГОРОДНОЙ ЗОНЫ СТОЛИЦЫ. Статья посвящена исследованию пространственных трансформаций пригородной зоны столицы на примере городов: Борисполь, Буча, Украинка. Проанализирована динамика численности населения, естественного и механического движения населения в модельных городах за исследуемый период. Проведен сравнительный анализ отраслево-функциональной структуры городов-спутников столицы-Борисполя, Бучи, Украинки. Определены основные трансформационные процессы и уровень модернизации в городах пригородной зоны Киева. Полученные результаты были обработаны и интерпретированы по собственной разработанной методике. Проведено сравнительно-географический анализ процессов пространственных трансформаций Борисполя, Бучи, Украинки. Функциональная структура проанализирована как в пределах тестовых участков так и в городах в целом. Выявлены функциональные особенности территории в пределах выделенных тестовых участков в модельных городах. Проведен социологический опрос местного населения в пределах тестового участка на соответствующих точках. Целью проведения социологического опроса является выявление идентификации местными жителями пространственных трансформаций в городе и уровня их гражданской активности-участия в процессе развития территории их города. Определена гражданская позиция жителей модельных городов исследования относительно современных пространственных трансформаций и дальнейшего развития объектов городского пространства с использованием метода социологи...

In today’s world, an adult faces many challenges, which determine the need to learn continuously, improve one’s skills, and sometimes even change one’s profession. The concept of adult education has been developed in the view of a number of issues, namely, natural aging of the population and demographic crisis; rapid external labor migration; labor market imbalance associated with a significant number of workers with higher education and shortage of workers; modern competencies by people aged “45+” insufficient for successful employment and active participation in public life; lack of state policy on adult education in Ukraine during all the years of independence, in contrast to the EU policy and practice in this area. Due to the lack of open, complete and reliable information on adult education, as well as its components, namely the professional growth of employees in general and lecturers in particular, sociological research on these issues. The issues of improving the professional growth of employees, the peculiarities of the organization of the process of professional growth of employees, self-education and the most effective forms of adult education are revealed. As a result of a sociological study, it was found that employees are ready for self-education and professional growth, but it should be supported by employers and officials at various levels. Investigating the issues of professional growth of lecturers of higher education establishments, a sociological study was conducted in 2020 and 2021. The study has revealed the issue of compliance with legislation and actual implementation of conditions for professional growth of lecturers; dependence on advanced training and career growth; self-education and skills gained as a result, as well as a rating of soft skills; self-education for development of soft skills; features of the combination of family and professional duties; satisfaction with working conditions and subsequent desire to change one’s job. The study has established that a high percentage of respondents are committed to advanced training in accordance with the legislation of Ukraine; half of the respondents believe that there is no correlation between one’s professional growth and career growth; the share of lecturers involved in self-education for development of soft skills is growing every year; a third are dissatisfied with working conditions, and half of the respondents are about to change their jobs.