Динаміка скорочення ішемізованого камбалоподібного м'яза щура Досліджено характер зміни генерації силової відповіді штучно ішемізованого камбалоподібного м'яза щура при застосуванні електричної стимуляції еферент-сигналом, модульованим за частотою. Показано, що ішемія камбалоподібного м'яза щура (muscle soleus) призводить до зменшення максимальної силової продуктивності та зниження порогової частоти виходу скорочення на тетанічний рівень. Доведено, що при роботі ішемічно ушкодженого камбалоподібного м'яза сила скорочення і час встановлення стаціонарного рівноважного стану залежали від часу розвантажувального сегмента стимуляції.

Вивчали процес деградації показників сили та довжини поодиноких ізотонічних скорочень литкового м'яза m. gastrocnemiusl щурів за умов ішемії-реперфузії. Показано, що зменшення цих показників залежить від тривалості ішемії з наступної симетричної за часом реперфузії. Продемонстровано, що за використаних в експерименті умовах повне зникнення скоротливої активності відбувається протягом 90-100 хв після початку ішемії. Наступне часткове відновлення залежало від тривалості ішемії. Найбільшим воно було після 4 (2+2) год ішемії-реперфузії і сягало 72±3,2% від попереднього значення сили і 7±1,3% довжини, при 3 і 4 год ішемії і еквівалентного часу реперфузії відновлення становило 42±4,1 і 12±2,3% від контрольного значення сили відповідно, тоді як зміна довжини залишалася на нульовому рівні. Відновлення функції м'яза в ближньому реперфузійному періоді сягає певного стійкого у часі рівня, що дає змогу оцінити міру пошкоджень, які були викликані ішемією. Простота, універсальність та неінвазивність використання наведеного методу надає можливість застосовувати його в медичній практиці для моніторингу функціонального стану м'язів після ішемічно-реперфузійної або інших видах травм. Ключові слова: ішемія-реперфузія; скелетний м'яз; ізотонічне скорочення; поодиноке скорочення; сила; довжина.