No abstract

Об'єктом дослідження є підземні сховища газу (ПСГ) та їх технологічні об'єкти, які задіяні в процеси нагнітання, зберігання та відбирання газу. Однією із найважливіших виявлених проблем є забезпечення надійної та економної експлуатації ПСГ у складі газотранспортної системи (ГТС) України. Один із шляхів рішення проблеми-розробити ефективне програмне забезпечення (ПЗ) як інструменти прийняття рішень, які, в ході проведених досліджень, виявилися відсутніми у диспетчерських служб із управління ГТС. Проведений аналіз існуючих ПЗ на ринку програмних продуктів показав їх невідповідність необхідним вимогам за функціональністю, набором та швидкістю розв'язування задач. В основному розроблене ПЗ було орієнтоване на експлуатацію вугледобувних підприємств і не могло бути адаптованим для експлуатації ПСГ, в яких процеси, особливо фільтраційні в пластах-колекторах, проходять на порядок швидше. Розроблення нового багатофункціонального програмного продукту було орієнтовано на забезпечення процесів моделювання газодинамічних та фільтраційних процесів в об'єктах ПСГ, ідентифікації їх технічного та технологічного стану та планування експлуатаційних параметрів об'єктів ПСГ. Розроблений програмний продукт забезпечив уточнення геофізичних параметрів пластів-колекторів більшості ПСГ України. Отримані оцінки величини ефекту від реконструкції ПСГ у випадках фізикохімічних обробок вибою свердловин, заміни компресорних станцій газоперекачуючих агрегатів на імпортні з кращим ККД, при переході зі шлейфово-колекторної системи збору газу на повністю шлейфову. Розроблене ПЗ використовується і для високоточного моделювання режимів роботи в екстремальних умовах експлуатації ПСГ. Системний ефект від експлуатації розробленого програмного забезпечення досягається за рахунок проведення досліджень для формування передпроектних рішень. А також числових експериментів на предмет вивчення та оцінки потенціалу оптимізації, та оптимального планування перспективних рішень і оперативної експлуатації. ключові слова: програмне забезпечення, підземне сховище газу, фільтрація газу, оперативне планування, компресорна станція.

Compliance with vaccination is linked to its safety. In Italy, a plan to identify people who could be at an increased risk of adverse events (AEs) was defined so they could be vaccinated in a protected setting. We conducted an audit to describe the process of AE risk assessment and occurrence in the Reggio Emilia Province in Italy in people who received any of the four COVID-19 vaccines currently used in Italy. Incidence of AEs was calculated by dose and type of vaccine and type of setting (standard vs. protected). After 182,056 first doses were administered, 521 (0.3%) AEs were reported. Most of the AEs were non-serious (91.4%) and non-allergic (92.7%). The percentage of AEs was similar in both settings: 0.3% in the standard setting and 0.2% in the protected setting. However, the incidence of AEs was higher among those who had an allergist visit than among those who did not (IR 666.7 vs. 124.9). All deaths (1.6/100.000) occurred in standard settings and after the Pfizer and Moderna vaccines. The incidence of AEs was lower after the second dose (IR 286.2 vs. 190.3), except for mRNA vaccines, for which it was higher after the second dose (IR 169.8 vs. 251.8). Although vaccination in a protected medical setting could reassure patients with a history of allergies to be vaccinated, allergy history and other anamnestic information is not useful in predicting the risk of COVID-19 vaccine-related AEs in the general population.

No abstract