No abstract

No abstract

Актуальність. Поліморфізм промоторної ділянки гену альдостеронової синтази CYP11B2 -344C/T (rs1799998) вiдiграє одну з ключових ролей в модуляції об’єм- і натрій-залежних механізмів артерiальноï гiпертензiï (АГ). Пошук маркерів ефективності антигіпертензивної терапії (АГТ) обумовлений частим недосягненням цільових рівнів АТ незалежно від характеру, дози антигіпертензивних препаратів (АГП), прихильності пацієнта до лікування.Мета. Метою роботи було визначити роль поліморфізму -344С/Т гену CYP11B2 в поєднанні з традиційними факторами ризику (ФР) в контролі артеріального тиску у пацієнтів з АГ ІІ-ІІІ ст.Матеріали та методи. Обстежено 93 пацієнта з АГ ІІ-ІІІ ст. Пацієнти були розділені на 2 групи: 1 гр . (n=38) – пацієнти з цільовим рівнем АТ на тлі АГТ, 2 гр. (n = 55) – пацієнти з АТ≥135/85 мм рт. ст. Всім пацієнтам виконували стандартні клініко-лабораторні дослідження, оцінювали ФР, виконували генотипування методом полімеразної ланцюгової реакції з визначенням довжини рестрикційних фрагментів та визначенням гаплотипу -344С/Т CYP11B2.Результати. Групи пацієнтів з різними рівнями АТ були порiвнюванi за частотою модифікованих ФР, кількісним та якісним складом АГТ. У групі осіб з неконтрольованою АГ частка курців, а також пацієнтів з супутнім цукровим діабетом 2 типу була достовірно вище в порівнянні з пацієнтами 1 гр. Аналіз частот алель них варіантів гену -344С/Т CYP11B2 показав, що частка пацієнтів, що мають Т- монозиготний генотип, була достовірно вище серед пацієнтів 2 гр.Висновок. Наявність Т-алеліі TТ-генотипу -344С/Т CYP11B2 в поєднанні з множинними ФР асоціювалася з недостатнім контролем АТ , незалежно від АГТ.

Результати рекомендацій поточного 5-річчя наголошують на необхідності контролювати супутні фактори ризику в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) високого та дуже високого ризику. Антигіпертензивна (АГТ) та прогноз-модифікувальна терапії (ПМТ) у хворих на АГ мають бути тривалими та постійними. Однією із перешкод є погана прихильність пацієнта до лікування. До клінічних аспектів цієї прихильності відносять поліморбідний статус пацієнтів, який через поліпрагмазію негативно впливає на наполегливість при виконанні рекомендацій лікаря. Мета дослідження – оцінити ефективність та визначити фактори неефективного лікування пацієнтів з АГ та коморбідними станами в реальній клінічній практиці для подальшої розробки способів їх корекції. Матеріали і методи. В межах науково-дослідної роботи “Детекція молекулярно-генетичних маркерів для вибору, оцінки ефективності персоналізованої фармакотерапії первинної артеріальної гіпертензії на тлі коморбідної патології” (№ держреєстрації 0114U007015, 2015–2019 рр.) обстежено 370 пацієнтів 31–88 років з АГ І–ІІІ ступенів, 164 (44 %) – чоловіків, 206 (56 %) – жінок. При включенні хворих у дослідження оцінювали АГТ та дози, які призначали, а також ПМТ (статини, антитромбоцитарні препарати) та їх ефективність. Розраховували індекс коморбідності за Charlson. Результати досліджень та їх обговорення. Клінічний портрет пацієнта з АГ у дослідженні визначали множинною судинною та метаболічною коморбідністю. Більше 3-х супутніх патологічних станів мали 90,5 % хворих, що було причиною поліпрагмазії. П’ять та більше препаратів щоденно отримували 21,2 % пацієнтів. Але тільки 7,8 % осіб на момент включення мали контро­льовану АГ. Неконтрольований АТ, низька частота призначення ПМП (інгібітори ренін-ангіотензинової системи – 63,5 %, статини – 35,1 %, антитромбоцитарні препарати – 59,5 %) та інтенсивність статинотерапії, невідповідна до ризику, ускладнюють перебіг АГ у коморбідних пацієнтів. Висновки. Потребують розробки стратегії підвищення прихильності до комплексної терапії гіпертензивних пацієнтів із супутніми станами та її індивідуалізація під координацією клінічного фармаколога.