Актуальність. Тяжкий перебіг сепсису зазвичай асоціюється з розвитком септичного шоку та поліорганної недостатності. Для ефективного лікування рекомендується проводити інструментальний контроль за показниками переднавантаження, скоротливої здатності серця та перфузії тканин. Мета дослідження — вивчення змін центральної та периферичної гемодинаміки за допомогою ехокардіографії та ультразвукової допплерографії в дітей із септичним шоком. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження випадків септичного шоку в дітей віком від 0 до 18 років, які проходили лікування у відділенні інтенсивної терапії. Хворим здійснювався моніторинг центральної та периферичної гемодинаміки за допомогою ехокардіографії та ультразвукової допплерографії. Результати. Було досліджено 34 випадки сепсису, що асоціювався із септичним шоком. У 24 (70,6 %) хворих етіологічним фактором був менінгокок, у 1 (2,9 %) — стафілокок, у 9 (26,5 %) — етіологію не було встановлено. У 6 дітей із досліджуваної групи захворювання закінчилось летально. У гострому періоді шоку середні показники артеріального тиску, фракції викиду, периферичного опору, діастолічної швидкості в абдомінальній аорті та верхній брижовій артерії були відносно зниженими і зростали після стабілізації гемодинаміки. Фатальний перебіг захворювання асоціювався з високими показниками частоти серцевих скорочень, нижчими показниками максимальної швидкості в черевному стовбурі та стегновій артерії, діастолічної швидкості та показником периферичного опору у нирковій артерії при ініціальному обстеженні. Висновки. Комплексне дослідження показників центральної та регіонарної гемодинаміки в дітей за допомогою ехокардіографії та ультразвукової допплерографії дозволяє проводити неінвазивну діагностику ранніх порушень, пов’язаних із септичним шоком, та здійснювати контроль ефективності терапевтичних заходів.

No abstract

No abstract