A scientific hypothesis has been put forward, according to which an increase in the efficiency of using a vacuum system of milking equipment with an upper milk line with mechanical pulsators can be achieved by predicting its residual resource. As well as with the subsequent planning of maintenance and the identification of patterns and dependences characterizing these processes. As a result of experimental studies of changes in the technical and technological parameters of the vacuum system of milking equipment with an upper milk line with mechanical pulsators, the theoretical dependences obtained with their correlation coefficient r=0.971–0.972 were empirically confirmed. Namely, the magnitude of the working vacuum, the pulsation rate, the ratio of pulsations, and the tension force of the nipple rubber, depending on the time of operation. It was established that after 175 hours of operation of the milking stationary installation, the value of the working vacuum decreased by 4 %, the pulsation frequency – 14 %, the ratio of pulsations – 16 %, and the tension force of nipple rubber – 21 %. On the basis of the obtained dependences included in the procedure for forecasting the resource of the vacuum system of milk-milking equipment with an upper milk line with mechanical pulsators, the software package «Alt viewer 1.0» was developed. It is designed to display and automatically process the measurement results of the technical and technological parameters of milking equipment using the designed Tester of milking machines, v.2.0. The software performs the following main functions: reading the measurement results from the memory card, decoding them, displaying them in tabular and graphical forms. As well as the calculation of the parameters of pulsations and the formation of a report, forecasting the resource of the nodes of the vacuum system. The program also provides for the storage of information on the calibration coefficients of pressure sensors, air flow meter, as well as the frequency of polling sensors when measuring pulsations and fluctuations of the working vacuum

При проведенні досліджень аналізувались архівні матеріали звітів зі змагань прикладних видів підготовки собак за національною програмою «Відсіч» Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» за 2009-2013 роки. Оцінка робочих якостей за програмою «Собака супроводу» проводилась за 100 бальною шкалою, відповідно демонстрації твариною 5 навичок: знешкодження супротивника, який стріляє у провідника, відбиття атаки групи супротивників, захист провідника, самостійна охорона і захист та поведінка собаки протягом випробування. Дослідженнями встановлено, що найкращі результати на змаганнях демонструють собаки породи різеншнауцер (83,50±5,89 балів), із середнім коефіцієнтом варіації, що вказує на невелику відмінність показників робочих якостей серед собак даної групи. Крім того, відмінні робочі якості при виконанні навичок продемонстрували американські пітбультер’єри та південно-африканські бурбулі, які статично вірогідно отримали високі бали за середньою оцінкою випробування (M=79,75–79,76 бали; Р≥0,999). Зважаючи на критерій вірогідності, доведено, що існує позитивний зв'язок між оцінками перших чотирьох навичок захисту та охорони провідника до загального балу за виконання програми «Собака супроводу» (r=0,59–0,66; Р≥0,999). А тому враховуючи отримані результати кореляційного взаємозв’язку оцінки навичок собак до загальної оцінки на змаганнях, ми можемо обґрунтовано підтвердити необхідність зміни системи оцінювання. Встановлена потреба щодо надання більшого пріоритету при оцінюванні навички «Самостійної охорони та захисту» і відповідно зменшення кількості балів за виконання умов навички «Поведінка собаки в ході випробувань». Заключним аналізом було доведено вплив навички з самостійного захисту і охорони, до інших навичок. Виходячи із цих даних було надане наукове обґрунтування щодо правильності зміни системи нарахування балів зазначеного випробування.

При проведенні досліджень вивчались матеріали первинного зоотехнічного обліку Сумського обласного центру собаківництва КСУ. Робочі якості службових собак вивчалися за допомогою звітів про іспити та змагання собак породи середньоазіатська вівчарка з ЗКД (Загальний курс дресирування), КС (Караульна служба), результатів тестування сили нервової системи службових собак на племінних оглядах і виводках. Дослідженнями встановлено, що оцінка робочих якостей та показників нервової діяльності поголів’я собак породи середньоазіатська вівчарка Сумської області відповідає вимогам до робочих якостей службових собак. Щодо оцінки спадковості передачі службових якостей було визначено, що найкращі результати за тестовими випробуваннями мали нащадки Хаббас Акбариз Дома Ващенко (4,4±0,24 бала). За показником сили нервової системи найгірший результат показали потомки Шейх Казах Ит (3,8±0,2 бала), решта псів мали майже однаковий результат (4,2±0,2, 4,2±0,12). Що стосується соціальної адаптації і караульної служби, найбільший бал у нащадків Аладжа Кара Юлдуз (4,4±0,24 і 4,2±0,2 відповідно). При тестуванні охоронних собак найкращими виявилися потомки Юкон-Джоні Палій. Найбільший позитивний кореляційний взаємозв'язок між показниками робочих якостей батьків та нащадків собак туркменського типу  спостерігається  за оцінкою караульної служби (0,46±0,18) при ступені вірогідності Р≥0,99. Також статистично вірогідний значний позитивний зв’язок (0,41±0,19, Р≥0,95) був за оцінкою сили нервової системи тварин, що вказує на ефективний добір племінних тварин у даній популяції. Найбільший коефіцієнт успадковування (31,9%) спостерігається за оцінкою караульних якостей середньоазіатських вівчарок, які є характерною ознакою породної поведінки.

На базі Федерації Мисливського Собаківництва України в Львівської області проводилось випробування та оцінка робочих якостей собак мисливських порід у природних та штучних норах по підсадному звіру. На випробуваннях оцінювались основні показники роботи собак, а саме: чуття і пошук, сміливість, злостивість і правильність хватки, голос, в‘язкість, спритність та слухняність за спеціальною шкалою нарахування балів. Щодо результатів випробування вельштер’єрів, встановлено достатньо високу оцінку робочих якостей собак даної породи за такими показниками, як чуття і пошук (18,20±2,901 балів) та в’язкість (26,47±3,062 бала). Що стосується показників спритності та слухняності, найкращу роботу серед собак всіх досліджуваних порід демонструють такси – 16,50 та 4,50 бали відповідно. Собаки породи фокстер’єр виявились кращими за сміливістю, злостливістю і правильністю хватки – 17,9 балів. У цілому аналізуючи результати випробувань по підсадному звіру встановлено, що собаки породи ягдтер‘єр мали найвищі бали з показників голос та в’язкість (4,25 та 26,83 бали відповідно). Крім того досить високими були оцінки спритності, чуття і пошуку, сміливості, злостивості і правильності хватки - 14,90; 18,30; 15,60 балів відповідно. Це ще раз доводить, що ягдтер‘єр є найбільш роботоздатним собакою для полювання. Показники робочих якостей нащадків племінних псів породи ягдтер’єр свідчать, що за такими ознаками як чуття (16,14 балів), сміливість (16,67 бали), голос (4,33 балів) та спритність (16,33 балів) кращі результати мають потомки плідника Найт-Барта. Серед сук за такими робочими якостями як пошук (19,00 бала) і сміливість (17,33 бала) кращі результати демонструють потомки Димки.

При проведенні досліджень вивчались матеріали звітів змагань з кінологічного фристайлу ВГО «Кінологічна Спілка України» за 2017-2021 рр. та результати опитування господарів собак з інших країн, національні кінологічні організації яких входять до складу FCI (Латвія, Литва, Білорусь, Росія), та які погодились зробити проміри своїх собак та оприлюднити результати своєї пари на змаганнях різного рівня. Дослідженнями встановлено, що найкращі результати на змаганнях демонструють собаки породної групи вівчарки (26,98±0,22 бали) при статистично вірогідній різниці Р≥0,999 порівняно до інших досліджених породних груп. Враховуючи працездатність собак залежно від розміру породи, до якої вони належать, ми можемо відзначити, що найбільший бал за загальну уяву композиції отримали собаки великих порід 8,64±0,27 бали, а ось за рівень складності та інтерпретацію лідерами стали тварини середнього розміру з результатом 7,01±0,63 та 8,63±0,08 бали відповідно. За підсумком всього випробування з кінологічного фристайлу, найвищий бал у собак великих порід. Проте різниця між балами собак різних розмірів була невеликою та статистично невірогідною. Аналіз статевого диморфізму працездатності собак з цієї дисципліни показав, що середня оцінка псів за всіма показниками трохи вища в порівнянні з оцінкою сук, але різниця була також незначною і статистично недостовірною. Тому, підсумовуючи вищевказане робимо висновок, що стать та розмір собаки не впливають на робочі якості з кінологічного фристайлу. При розрахунку взаємозв’язку індексів тілобудови з окремими показниками робочих якостей собак спостерігається тенденція, що собаки більш високоногі (r=0,40±0,23) та міцного або сухого типу конституції в рингу виглядають більш ефектно і граціозно, що впливає на суб’єктивну оцінку суддів при оцінці загальної уяви та інтерпретації виступу спортивної пари. Проте коефіцієнти кореляції були статистично не вірогідними (Р<0,95). Результати проведених досліджень вказують на те, що екстер’єр собаки значно не впливає на його робочі якості у кінологічному фристайлі і ми можемо припустити, що основним фактором впливу є кваліфікація роботи інструктора з дресирування та хендлера собаки.