No abstract

No abstract

Метизація бджіл пасік країни не оминула навіть найвисокогірніших регіонів України. Однак гірські пасіки Закарпатської області досі слугують джерелом аборигенних чистопородних карпатських бджіл, які використовуються як у виробництві, так і для подальших селекційних робіт з метою їх збереження та удосконалення. Вивчення породних особливостей бджіл Рахівського району дасть можливість визначити стан чистопородності його пасік, насамперед для виявлення неметизованого (інтродукованими породами) матеріалу для подальшої роботи з ним з метою його збереження та поширення. Ключові слова: Рахівський район, карпатські бджоли, місцеві бджоли, кубітальний індекс, дискоїдальне зміщення.

Життєві показники відселекціонованих чистопородних карпатських бджіл типу «Синевир» оцінено в двох селекційних періодах, де кількість генеалогічних груп відповідно рівнялась 5 та 13. Відмічено зменшення кількості випадків появи інфекційних захворювань у другому селекційному періоді на 2,5%, зменшення появи строкатого розплоду на 2%, збільшення кількості здорових сімей на 4,7%. Зменшилася кількість випадків стійкого ройового стану на 9,8%. Сила бджолиних сімей збільшилася на 5,7%. Товарна медова продуктивність сімей збільшилась на 4,8%. Збільшення генеалогічної гетерогенності дослідної групи бджолиних сімей позитивно вплинуло на досліджені життєві показники. Ключові слова: карпатські бджоли, життєві показники, продуктивні характеристики.

У бджільництві ефект гетерозису можна отримати при спаровуванні відтворювачів як різних порід, так і однієї породи. Апробовано схему отримання внутрішньопородних міжтипових гібридів карпатських бджіл при застосуванні прямого й зворотного поєднання найбільш поширеного типу – Вучківського з типом Рахівський. Дослідженнями встановлено, що гібриди першого покоління (F1) мають вищу (до 22%) медову продуктивність, ніж вихідні форми. Ключові слова: карпатські бджоли, тип Рахівський, тип Вучківський, міжтипові гібриди, медова продуктивність.