Стаття присвячена аналізу змістового забезпечення організації соціально-психологічного тренінгу для дітей старшого шкільного віку. Установлено, що в професійній діяльності практичного психолога закладів загальної середньої освіти важливими є вміння та досвід організувати такого виду тренінг із його широким спектром освітніх можливостей, спрямованих на процеси активізації, оптимізації, інтенсифікації, отримання стійкого результату розвитку творчого потенціалу в навчальному процесі. Використовуючи тренінгові технології, практичний психолог сприяє рефлексії учасниками тренінгу отриманих знань, які мають трансформуватися через інтелект, досвід, емоційні переживання. Проаналізовано навчально-пізнавальну діяльність учнів у тренінговому занятті, яка повинна відповідати основним цілям навчання, виховання та розвитку й виконувати такі функції: прищеплювання школярам потреби та навичок самостійного поповнення знань; розвиток у старших школярів умінь і навичок логічних міркувань; розвиток пізнавальних здібностей і вмінь використання всіх джерел пізнання; формування світогляду школярів. Досліджено, що реалізація функцій повинна здійснюватися в умовах освітньо-розвивального середовища, що означає орієнтацію змісту, форм, методів, засобів, характеру взаємодії учасників процесу на особистість учнів старших класів. Аргументовано, що соціально-психологічний тренінг у роботі практичного психолога закладів загальної середньої освіти є одним із активних інструментів, що застосовується в процесі розв'язання проблем організації навчально-виховної діяльності з дітьми старшого шкільного віку з метою налагодження контактів з однолітками й корекції міжособистісних стосунків в умовах учнівського класу. З'ясовано, що соціально-психологічний тренінг стає інтеріоризацією соціального досвіду, репрезентацією внутрішнього світу старшокласників, емоційно-вольової сфери, має великий потенціал щодо гармонізації соціальних взаємин у колективі учнів. Ключові слова: навчальна мотивація, соціально-психологічний тренінг, саморозвиток особистості, особистісне самовизначення, тренінгові методики, заклад загальної середньої освіти.

The modern world is extremely diverse. The processes of globalization in it contribute to the disappearance of borders: political, economic, religious, informational, etc. Personality is continuously facing the values of other cultures and other religions. By the way, he or she is not always able to properly evaluate and interpret them, what in its turn leads to the situation of conflict of values. The choice of necessary values becomes a complicated task and it definitely arises the need of pedagogical support of the process of values developing. Therefore, the situation described makes the problem of looking for the best ways of developing the values of the modern individual who lives in the world of values, where the chaos dominates, really topical, and that was the purpose of our research. Our poll conducted among teenagers and adolescents (n=120) proved an orientation towards their own and their family's problems, especially material ones. Instead, the decline in morality is an important social and personal problem for only a quarter of respondents, which makes the necessity to acquaint modern children and young people with higher values even more urgent. Educational institutions are challenged to assist students in the process of values choice in the complex axiological situations existing in the world, which is in the constant process of globalization. The search for ways of developing the values of the modern personality allowed us to identify the specific methods that contribute to the mastering of socially and personally significant values. These include text analysis (artistic, documentary, etc.), biographical methods, crystallization of values, problem solving, and more. These methods imply the active work of the pupil in the selection, mastering and appropriation of values, which will contribute to the formation of a highly moral personality with an active life position.

Великим викликом для суспільства стала всесвітня пандемія, спричинена коронавірусною хворобою . Для локалізації наслідків негативного впливу коронавірусної інфекції у більшості країн були введені карантинні заходи (обмеження). Це вплинуло на економіку країн, а також безпосередньо на учнів загальноосвітніх шкіл та вихованців дитячих садків різної форми власності. Варто також зауважити, що основним негативізмом готовності батьків та майбутніх першокласників до навчання у «НУШ» став постковідний синдром, який спричинив прогресування стресу, а також загострення різних хронічних хвороб у представників різних груп населення.Підсумовуючи вищезазначене, нині актуальним є розроблення та апробація експериментальної програми (методик, педагогічних технологій тощо) формування стресостійкості батьків до навчання дітей в умовах «Нової української школи» у посткарантинному періоді.Головною метою роботи є розроблення експериментальної програми формування стресостійкості батьків до навчання дітей в умовах «Нової української школи» у посткарантинному періоді. Під час теоретичного дослідження були використані такі методи: аксіоматичні, експертного оцінювання, ідеалізації, формалізації, історичні і логічні, сходження від конкретного тощо. Крім цього було використано власний досвід організації системи психолого-педагогічного супроводу батьків у яких діти навчаються в молодших класах загальноосвітньої школи, а також батьків закладів дошкільної освіти. У результаті теоретичного дослідження членами науково-дослідної групи розроблено експериментальну програму формування стресостійкості батьків до навчання дітей в умовах «Нової української школи» у посткарантинному періоді. Розроблена провідними ученими та практиками зазначена вище програма складається із трьох основних блоків: діагностичного (13 практичних занять); корекційно-функціонального (4 практичних заняття) та констатувального (2 практичних заняття). Тривалість практичного заняття 45 хв, загальний час на проходження «експериментальної програми» склав 855 хв.Очікується, що запропонована нами «експериментальна програма» сприятиме формуванню у кожного батька (майбутнього учасника педагогічного експерименту) власної індивідуальної стратегії психологічної готовності до «НУШ», яка забезпечить отримання ними оптимального позитивного результату -стійкої психологічної, емоційно-вольової та мотиваційної готовності до навчання дітей в умовах «НУШ» у посткарантинному періоді. Перспективи подальших досліджень у вибраному напрямі наукової розвідки передбачають апробацію експериментальної програми формування стресостійкості батьків до навчання дітей в умовах «Нової української школи» у посткарантинному періоді.

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри практичної психології Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка МЕТОДИ ТА ФОРМИ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА З ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ У статті визначено основні форми і методи роботи практичного психолога з внутрішньо переміщеними особами у закладах соціального спрямування. Охарактеризовано методи та форми роботи з цією категорією населення.Основними методами соціально-педагогічної роботи з цією категорією клієнтів є соціально-педагогічна допомога, координація зусиль найближчого оточення особистості; створення групи підтримки; корекція відносин та реабілітація; моделювання сфер успішної діяльності; підтримка ініціатив як всієї сім'ї, так і окремого її члена; відновлення втрачених умінь клієнта; консультування; сімейна та групова терапія. Встановлено, що найбільш ефективними є такі форми роботи практичного психолога: індивідуальні (індивідуальна психотерапія, консультування) та групові (тренінги, групова терапія). У статті аргументовано ідею про те, що групова терапія може бути ефективною для внутрішньо переміщених осіб. Останні можуть символізувати для них членів сім'ї, друзів чи суспільство в цілому. У зв'язку з цим груповий процес відрізняється особливою динамікою: на перших порах учасники ігнорують і відкидають психологів, сприймають їх як таких, що не здатні зрозуміти, що вони пережили. Все це вимагає особливої емпатійної підтримки психолога. Групова терапія надає можливість розділити травматичний досвід у безпечному середовищі, зрозуміти колективний характер травми і переоцінити власний досвід. У дослідженні встановлено, що всі проблеми, з якими стикаються сім'ї вимушених переселенців на нових місцях проживання, дуже різнорідні як за масштабами (загальнодержавні, пов'язані насамперед із діяльністю законодавчої і виконавчої гілок влади; місцеві − пов'язані з діяльністю органів місцевого самоврядування-та індивідуальні, що визначаються особливостями індивідуальної адаптації та сприйняття серед місцевого населення), так і за змістом (економічні, соціально-побутові, гуманітарно-культурні тощо). Автор вважає, що розв'язання цих проблем має носити комплексний характер, оскільки позитивні зміни навіть в одному напрямі можуть суттєво вплинути на загальну картину. Ключові слова: внутрішньо переміщена особа, форми, методи, практичний психолог, заклади соціального спрямування.

У статті порушено проблему дослідження особливостей роботи практичного психолога з підлітками, що схильні до девіантної поведінки, крізь призму психолого-педагогічних досліджень. Здійснено спробу довести, що девіантна поведінка підлітків -це вид поведінки, в якій присутні відхилення від нормативного еталону. Досліджено, що психолого-педагогічна робота з підлітками, що схильні до девіантної поведінки, передбачає планування та організацію профілактичних програм, які включають різноманітні форми та методи діяльності, що необхідно здійснювати з профілактичною, діагностичною та корекційною метою.Ключові слова: практичний психолог, девіантна поведінка, підлітки, психолого-педагогічна література, відхилення від норми, профілактичні програми, формування Я-концепції.В статье затронута проблема исследования особенностей работы практического психолога с подростками, склонными к девиантному поведению, сквозь призму психолого-педагогических исследований. Предпринята попытка доказать, что девиантное поведение подростков -это вид поведения, в котором присутствуют отклонения от нормативного эталона. Доказано, что психолого-педагогическая работа с подростками, склонными к девиантному поведению, предусматривает планирование и организацию профилактических программ, включающих различные формы и методы деятельности, которые необходимо осуществлять с профилактической, диагностической и коррекционной целью.Ключевые слова: практический психолог, девиантное поведение, подростки, психолого-педагогическая литература, отклонения от нормы, профилактические программы, формирование Я-концепции. Voloshyn S.M. FEATURES OF THE WORK OF PRACTICAL PSYCHOLOGY WITH ADOLESCENTS, ADDICTED TO DEVIANT BEHAVIOR IN THE LIGHT OF PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL LITERATUREThe features of deviant behavior of adolescents in the light of psychological and pedagogical researches are revealed in the article. It has been established that deviant behavior of adolescents is a kind of behavior in which deviations from the normative standard are established. The activity of the practical psychologist and specialist of the social sphere with adolescents with deviant behavior is relevant nowadays. A crisis of society generates social tension and is characterized by increased social exclusion of the youth, spread of negative manifestations of behavior. It causes the growth of contradictory and complex phenomena. It is noted that deviant behavior is behavioral standard with a significant or minor deviation from the generally accepted norms, which manifests itself in the form of certain actions.Psychological and pedagogical work with adolescents with deviant behavior in an educational institution should include the following areas of work: study of risk factors; causes and consequences of deviational prevention; behavioral adjustment; organization of leasure; intermediary activity on the involvement of parents, teachers, doctors, police officers etc. Analysis of scientific literature proved that there were various interconnected factors determined the origin of deviant behavio...