No abstract

Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ Вступ. З липня 2013 року в країнах Європейського Союзу (ЄС) вступила в силу заборона тестування косметичних засобів на тваринах, яку підтримали ряд країн світу, у тому числі й Україна. Поряд з цим лишається актуальною проблематика впровадження альтернативних методів тестування косметичних засобів, визначення кінцевих токсикологічних точок і стратегій тестування нових інгредієнтів. У статті наведений практичний огляд методів оцінки безпечності косметичних засобів з урахуванням сучасних підходів, які використовуються на території ЄС. Мета дослідження -аналітичний огляд сучасних методів оцінки безпечності косметичних засобів. Матеріали та методи дослідження. Дослідження побудовано на аналізі вітчизняних і зарубіжних видань, чинних нормативно-правових актів та керівних документів міжнародних організацій, які регулюють обіг косметичних засобів. Результати. Оцінка безпечності косметичних засобів передбачає використання різних підходів, включаючи дані тестувань з використанням тварин (in vivo), які були проведені до 2013 року, методи з використанням клітинних ліній і тканин (in vitro) та методи комп'ютерного моделювання (in silico). Пошкоджуюча дія косметичних засобів на шкіру найчастіше оцінюється з використанням тривимірних моделей штучної шкіри, а пошкоджуюча дія на очі досліджується як методами клітинного аналізу, так і з використанням очей загиблих тварин. Поряд з цим наявні альтернативні методи не задовільняють потреби в оцінці всіх токсикологічних показників (гострої токсичності, ембріональної токсичності, вплив на ендокринні органи, канцерогенності, оцінки повторних доз). У таких умовах особливої актуальності набувають методи комп'ютерного моделювання. Висновки. Оцінка безпечності косметичних засобів потребує ретельного планування та розробки стратегій тестування, які включають пошук наявної інформації щодо тестувань, які були проведені на тваринах, застосування альтернативних моделей in vitro та залучення методів in silico.