Ук р а ї н с ь к и й п е д а го г і ч н и й ж у р н а л . 2 0 1 9 . № 4 У статті обґрунтовано особливості професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації основних положень педагогіки життєтворчості на засадах естетотерапевтичного підходу. Схарактеризовано основні принципи життєтворчості та концептуальні ідеї їх реалізації у естетотерапевтичній підготовці майбутніх педагогів. Розкрито роль духовності та естетизованості світосприйняття як важливих чинників розвитку повноцінної життєздатної особистості. Визначено педагогічний потенціал казкотерапії у професійній підготовці майбутніх учителів, представлено техніки роботи з казкою зі студентською молоддю.Ключові слова: професійна підготовка майбутніх учителів; естетотерапія; емоційно-чуттєва сфера особистості; принципи життєтворчості; духовність.Постановка проблеми. В сучасних умовах реформування вітчизняної освіти одним із найголовніших завдань є оптимізація змісту, організаційних форм, технологій освітнього процесу в закладах вищої освіти з метою якісної підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації концептуальних ідей Нової української школи. Сучасна початкова освіта потребує педагога, який визнає особистість учня як активного суб'єкта життєдіяльності, спрямовує педагогічний процес на гармонійне, естетично-комфортне входження дитини в світ загальнолюдських цінностей, створює необхідні сприятливі умови для її творчої самореалізації в життєвому просторі. Відповідно до цього вчитель початкової ланки освіти має спрямовувати свою професійну діяльність на досягнення основної мети -всебічний гармонійний розвиток дитини з урахуванням її індивідуальних здібностей, потреб і нахилів, підтримка життєвого оптимізму, формування загальнолюдських і морально-етичних цінностей, розвиток креативності, прагнення вчитися впродовж життя [1].Розв'язання окреслених завдань можливе за умови якісної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до реалізації концептуальних засад педагогіки життєтворчості, що вивчає «закономірності становлення, розвитку та функціонування життєтворчості й ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ЖИТТЄТВОРЧОСТІ: ЕСТЕТОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ПІДХІД Тетяна Мірошніченкокандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти, природничих і математичних дисциплін та методик їх викладання, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. Коло наукових інтересів: гуманізація педагогічного процесу школи І ступеня, педагогічна естетотерапія, естетотерапевтичні технології в початковій школі, естетотерапевтична діяльність вчителя початкових класів, підготовка майбутніх педагогів до використання засобів естетотерапії.

У статті охарактеризовано стан сучасних тенденцій організації навчально-виховного процесу у початковій школі в умовах НУШ. Проаналізовано передумови та причини проведення реформ початкової освіти. У статті послідовно і обґрунтовано викладено основні принципи організації навчально-виховного процесу у сучасній початковій школі. Автором вказані основні концепції й парадигми, які лягли в основу проведених реформ. У статті особлива увага приділена важливості дитинацентризму як основної концептуальної інновації Нової української школи. У системі управління системою початкової освіти інноваційні процеси якісно відрізняються від навчально-виховних методів, реалізація яких здійснюється за рахунок наявного досвіду у цій сфері. Освітні організації знаходяться на різних етапах реформування. Спостерігається нерівномірність інтеграції у різні напрями.У статті зазначається існування тісного зв'язку між процесами реформування початкової освіти та з оновленням управлінської структури управління освітньою цариною. Якщо не відбувається реформування у системі управління, то для подальшого просування нововведень виникають проблеми у реалізації. У статті послідовно доводиться необхідність переходу до партнерських відносин між усіма учасниками навчально-виховного процесу в молодшій школі. Зазначено, що така трансформація освітнього середовища не тільки сприятиме поліпшенню психологічного клімату всередині учнівського колективу, але й, як наслідок, призведе до підвищення рівня академічної успішності учнів. У статті зазнається важливість такого напрямку педагогіки початкової школи, як проєктний. Він, зокрема, націлений на формування у учнів компетенцій, які потім стануть їм у нагоді поза стінами навчального закладу. Діяльність педагога в нових умовах націлена на сам перед на розкриття потенціалу дитини, її внутрішніх якостей, вміння самостійно приймати рішення, аналізувати інформацію й опрацьовувати великі масиви динних. У статі розкривається сутність дев'яти освітніх галузей початкової школи та важливість цієї інновації у формуванні свідомості молодшого школяра.

No abstract

У статті охарактеризовано сутність споживчого ринку та особливості його розвитку в м. Полтава. Детально проаналізовано сучасне становище оптово-роздрібної торгівлі й сфери надання послуг, сформовано актуальні пропозиції щодо зростання попиту на споживчому ринку м. Полтава. Запропоновано підхід до розрахунку реального обсягу попиту на споживчому ринку міст. Розраховано реальний обсяг попиту на споживчого ринку м. Полтава та здійснено порівняння наявних тенденцій з провідними містами в України. Визначено фактори і умови протоку населення прилеглих територій до міст обласного значення. Отримані розрахунки підтверджуються різними підходами оцінювання попиту на споживчому ринку міста та можуть бути корисними для підприємств малого і середнього бізнесу, які планують розпочинати власну справу в межах міста Полтава. The purpose of this scientific article is to search for approaches to assess the real capacity of the consumer market of cities in Ukraine and to identify key incentives that will increase the efficiency of its functioning. The urgency of the topic is due to the fact that an objective assessment of the capacity of the consumer market promotes the economic development of producers and

Проведено експериментальне дослідження рівня мотиваційної готовності майбутніх учителів до використання естетотерапії у професійній діяльності. Актуальність упровадження естетотерапевтичного компоненту в педагогічну діяльність пов’язана насамперед із посиленням нової ролі вчителя Нової української школи – не тільки як носія інформації, а як коуча, фасилітатора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини. У межах дослідження естетотерапію розглядаємо як галузь психолого-педагогічних знань про методи й засоби створення психологічно комфортної атмосфери шляхом активізації емоційно- чуттєвої сфери особистості учня та забезпечення самовираження дитини у різноматніних творчих видах діяльності. Важливою умовою використання естетотерапії у початковій школі є наявність мотивації у майбутніх педагогів до означеної діяльності, розуміння й усвідомлення необхідності створення особливого освітнього середовища засобами естетотерапевтичного впливу. Метою дослідження було з’ясувати рівень мотиваційного компоненту готовності майбутніх учителів початкових класів до естетотерапевтичної діяльності за такими показниками: усвідомлення студентами доцільності та необхідності використання естетотерапії у початковій школі; наявність професійного інтересу та бажання у здобувачів освіти використовувати естетотерапевтичні засоби впливу на учнів. Учасниками експеримету стали 215 здобувачів освітнього рівня «бакалавр» денної та заочної форм навчання спеціальності 013 Початкова освіта провідних закладів вищої освіти України. Під час ескперименту були використанні методи науково- педагогічного дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) та емпіричні (анкетування, інтерв’ю, діагностичний експеримент). Отримані дані свідчать про наявність у студентів спрямованості на гуманізацію початкової ланки освіти, розуміння необхідності активізації емоційно-почуттєвої сфери учнів засобами естетотерапії з метою розвитку пінавальної активності, а також наявність інтересу та бажання впроваджувати інноваційні технології естетотерапії у роботі з молодшими школярами.