Recent years have shown that trends in globalization, digitization, demographic change, migration, and others have exacerbated the problem of employment imbalances, which have a serious impact on global and national labour markets. It is noted that this problem will be exacerbated in the nearest future by the shock effect of the COVID-19 pandemic announced by WHO in March 2020. It has been stated that for national governments, this necessitates a focus on addressing the problem of imbalances in the internal labour markets through public policy instruments. For Ukraine, this is also important in the context of achieving the objectives of the Association Agreement with the EU, since imbalances in employment are one of the causes of the socio-economic divergence between them, which has been observed since 2014. The main types of imbalances in the labour markets of Ukraine and the European Union are shown. The dynamics of convergence and divergence processes at the EU-Ukraine level in the employment sector are evaluated, and the potential consequences of these processes are identified. The EU's current approaches and programmatic tools to tackle imbalances and divergence in employment are comprehensively described. Based on a critical approach, a general description of the current state of the labour market of Ukraine and its state policy in the sphere of labour and protection of social and labour rights of people is given. The most urgent problems in terms of employment, quantity and quality of jobs, dynamics of labour migration, etc., which have resulted from fragmentation and neglect of such policy are identified. A number of recommendations have been developed on the first steps of Ukraine's public policy aimed at balancing national and regional labour markets and overcoming divergence with the European Union in the field of employment. It is stated that the relevant state policy should be implemented in two stages. Firstly, in the near future, due to the spread of the pandemic coronavirus infection, it is necessary to adopt and urgently implement the Crisis Measures Program, developed based on the OECD Recommendations on urgent employment and social policy actions needed to support the population and business in supporting the population and business with the COVID-19 pandemic. During the second stage -in the period after the cessation of the pandemic of the coronavirus and the abolition of the quarantine regime, the first steps should be the adoption of new labour legislation of Ukraine, comprehensive programs for preserving existing and creating new jobs, strengthening the institutional role of the State Employment Service, improving the domestic remuneration system and other activities.

The article shows the place of digitalization in the natural transition from the industrial-market to the information-network economy. The authors clarify the structure of relations that determine the mechanism of interaction of technical and technological processes of digitalization and socio-economic relations, and note the complexity of the reflexive interaction of the technical, technological and socio-economic components of societal development. The objective foundations and modern features of the processes of dissemination of information, communication and digital technologies, manifested at the societal level, are revealed. The dualistic nature of digitalization development is revealed: the introduction of the latest technologies not only opens up additional opportunities for business, governments and people, but also generates significant problems, challenges and risks, forming the so-called "digital gap". It is emphasized that in the social dimension, the most characteristic of such gaps is the difference in opportunities for access to digital technologies, which potentially leads to unfair distribution of benefits and increased inequality in society. The main social risks caused by the processes of digitalization at the micro and macro levels are identified. The dynamics of digitalization processes and their impact on social development in a global and national context are comprehensively characterized. Shown various national management strategies, formulated as responses to the challenges of digital development and with a focus on minimizing the social risks associated with them. The modern approaches of the European Union to regulating the impact of digitalization on social development and employment are revealed, including those related to the adoption in 2010 of the Digital Agenda for Europe, the construction of the European Digital Single Market and the implementation of the European Gigabit Society Strategy until 2025. Proposed a few corrections in the mechanisms of Ukraine’s national policy regarding the anticipation and regulation of the social consequences of digitalization, in particular, in the context of the Strategy for the digital transformation of the social sphere of Ukraine presented in September 2020.

The paper presents the expediency of the formation and implementation of post-war Ukraine state policy under the basics of the social quality scientific concept, used to improve the social parameters of the European Union development. The authors discuss the general theoretical basis of the social quality concept, the essential milestones of its development, key foundations and concepts, and the approaches proposed by the UN Economic and Social Council, the UN Economic Commission for Europe, the International Labour Organization, the International Association on Social Quality to ensure modern societies’ social quality of life, its quantitative and qualitative assessment. Attention is focused on the expediency of the post-war introduction of the social quality approach into the system of state administration of Ukraine, which can help politicians and citizens to rethink the strategy of Ukrainian society development in the European direction based on socio-economic security, social cohesion, social inclusion, guaranteed social opportunities, and to root social values of equality, solidarity, social justice, and human dignity. The authors determined the relevance of the need to adapt the international approaches of social quality to the implementation in the functioning and development of Ukraine’s public administration system in the reconstruction of post-war Ukraine, focusing primarily on overcoming the consequences of the war. The paper shows the critical importance of the efforts that Ukraine has made since the beginning of the war to support the institutional and financial sustainability of the national social protection system and the implementation of state policy measures to promote employment and prevent the destruction of the national labour market. It is argued that the introduction into the system of public administration of post-war Ukraine of the concept of social quality adapted to domestic conditions should contribute to the “social contract” to gradually find a reasonable balance between two priorities: simultaneous increase of efforts to systematically eliminate threats of external aggression and accelerated restoration of the national socio-economic space on the principles of sustainable, inclusive development.

Охарактеризовано процеси конвергенції та дивергенції соціально-економічних систем України та Європейського Союзу, а також результати процесу євроінтеграції України, досягнуті протягом останніх п'яти років. Статистично обґрунтовано, що такі механізми євроінтеграції, як імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, запровадження "безвізу" та поглибленої зони вільної торгівлі, проведення формально проєвропейських соціальноекономічних реформ в останні роки тощо, поки що не дають очікуваного макроекономічного, інституційного, інтеграційного та конвергенційного ефекту для України. За результатами аналізу конвергенційних процесів за критерієм ВВП на душу населення та побудови економетричних моделей показано формування у 2014-2018 рр. чіткого тренду соціально-економічної дивергенції України та ЄС, виявлено необхідність його зламу. Обґрунтовано впливи ключових екзогенних щодо України чинників, які детермінують розгортання процесів соціальноекономічної конвергенції (дивергенції) Україна-ЄС. Здійснено їх групування за основними приналежностями до глобального та регіонального виміру. Визначено основні напрями вітчизняної державної політики, необхідної для урахування дії згаданих екзогенних чинників. Детально проаналізовано та охарактеризовано кілька таких чинників, що пов'язані з функціонуванням Євросоюзу та стосуються, зокрема, імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, ресурсної обмеженості Євросоюзу для прискорення інтеграції країн-претендентів, наростання тенденцій європейської дезінтеграції під впливом Брекзиту, а також інституційних трансформацій в ЄС. За підсумками проведеного аналізу сформульовано пропозиції щодо першочергових кроків вітчизняної державної політики, спрямованої на подолання соціально-економічної дивергенції України та ЄС, які передбачають внесення відповідних коректив до законодавчоправової бази України та її програмно-стратегічних документів.

Охарактеризована текущая динамика социально-экономического развития Украины в процессе ее европейской интеграции на основе Соглашения об ассоциации с Евросоюзом, подписанного в 2014 году. Освещена ключевая роль механизма конвергенции в восстановлении устойчивого роста экономики, повышении благосостояния граждан, а также усилении интеграционных процессов в Европейском Союзе и его международной конкурентоспособности. Приведена сравнительная оценка развития Украины и отдельных стран Евросоюза по критериям объема ВВП на душу населения; величины благосостояния домохозяйств; национального благосостояния в расчете на душу населения. Обозначена усиливающаяся в последние годы тенденция дивергенции социально-экономических систем Европейского Союза и Украины, прежде всего, по критериям благосостояния населения и производительности труда. Описан институциональный феномен ловушки дивергентности, возникающий в результате синтеза ловушек бедности и неконвергентности. Охарактеризованы риски попадания Украины в ловушку дивергентности, связанные с действием таких основных внутренних факторов как: принятие Украиной в 2015 г. условий реструктуризации части госдолга, существенно ограничивающих ее экономический рост; неприемлемо низкие в контексте обеспечения конвергенции уровни капитализации национальной экономики; галопирующая трудовая миграция из Украины, обуславливающая значимые потери внутреннего потенциала роста ВВП; незначительный вес инновационнотехнологического фактора в макроэкономическом развитии государства. Указана необходимость построения эконометрических моделей для количественной оценки социально-экономической конвергенции (дивергенции) Украины и Европейского Союза, по результатам которого возможна выработка соответствующих рекомендаций в части государственного регулирования, направленных на определение и эффективное внедрение механизмов выхода Украины из ловушки дивергентности. К л ю ч е в ы е с л о в а : конвергенция, риски развития, ловушка дивергентности, евроинтеграция Украины, ЕС.