Ukrainian reforms in higher education and participation of universities in different international programmes open new perspectives for quality assurance rising. This study focuses on the foreign language teachers’ professional readiness during their initial period of work and provides an important opportunity to advance the understanding of the main changes in education and their influence on newly qualified FL teachers’ adaptation in the profession. The concept of “foreign language teachers’ training” is studied in the context of the pedagogical field, determining the personality of the future teacher, professional suitability; content of education, application. These prerequisites of newly qualified FL teachers are defined as reasonable and desired for further professional development. As a qualitatively oriented study, the purpose of the suggested investigation was to find out newly qualified teachers’ experience, serious challenges, benefits and, moreover, to explore best practices in order to support newly qualified teachers in their initial career. A variety of qualitative and quantitative tools of survey for collecting data was applied for measurement as a basic study design. The main study findings outline perplexing problems for the FL teachers to solve: paperwork, time management, low salaries and affective filters. Another important finding was that newly qualified teachers need a mentor who can give a methodological support. The results show a significant importance in “New generation School Teacher” programme further implementation in the FL teachers training course.

No abstract

Currently, higher education system is characterized by the growing role of personal ability to adapt to the challenges of COVID-19 and finding opportunities for further development considering the global changes in all spheres of life. It puts pressure on the institutions in general and academic staff in particular. This paper aims at studying the challenges academic staff of the English Language and Methods of Teaching Department of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University has faced during the COVID-19 pandemic and staff’s preparedness and consequent adaptation amid new conditions that are constantly appearing because of the pandemic. The article presents a case study research to answer the following questions: What is the level of academic staff readiness to teach under conditions of the COVID-19 pandemic from a diachronic perspective? In what ways has academic staff adapted to the challenges of the COVID-19 pandemic? The study uses predominantly quantitative and occasionally qualitative analysis to gain insights into our researched issues. The research has shown a steady increase in the number of department lecturers who feel ready for the challenges of online and blended teaching caused by the pandemic and comfortable with their professional competence due to sustainable adaptation to the current situation. The research prospects are clearly seen in the further process of adaptation and professional activities paradigm re-evaluation under the constantly changing global and local conditions as well as researching the issue in a broader context of similar or corresponding cases.

No abstract

Розглянуто періодизацію науково-технічних революцій, технологічних укладів, економічних циклів та надано їх характеристику. Виявлено тісний зв'язок між економічними циклами та періодами технологічного розвитку та, у зв'язку із цим, відзначено важливість створення сприятливих умов для інноваційного розвитку, а також активного впровадження інновацій в умовах зміни технологічного укладу за допомогою інноваційних підприємств, які їм відповідатимуть. Представлено механізм взаємодії суб'єктів інноваційного процесу з інноваційним підприємством, необхідність їх тісної співпраці, активної участі інститутів держави, науковців та інвесторів, фахівців з управління інтелектуальною власністю, постачальників ресурсів. Відзначено роль та значення інноваційного підприємства в цьому процесі як гаранта забезпечення переведення країни із категорії «споживачів» у категорію «виробників-постачальників» інноваційних продуктів. Ключові слова: інноваційне підприємство, інновації, інноваційний процес, інноваційний продукт, інноваційна діяльність суб'єкти інноваційного процесу, технологічний уклад, економічний цикл. Постановка проблеми. Підприємства характеризується сьогодні активним пошуком нового, невіданого, невідкритого, того, що надасть можливість досягати нових звершень та удосконалюватися. Відповідно реагують суб'єкти ринку, зокрема підприємства, які намагаються активно й динамічно розвиватися, реагувати на зміни в сфері його оточення задля вирівнювання показників як виробництва, так і фінансово-економічних. Тому, сучасне підприємство прагне забезпечити собі певну унікальність, яка формуватиме його особливий імідж та слугуватиме гарантією функціонування в довгостроковій перспективі, не зважаючи на жорстку конкуренцію. На сьогодні утвердження підприємства у такому статусі можливо досягти за рахунок абсолютно нового, прогресивного та інноваційного підходу формування засад його створення. Беручи до уваги четверту технологічну революцію та шостий технологічний уклад, який формує нову хвилю розвитку економіки в світовому вимірі важливу роль відграватиме саме інноваційне підприємство, яке відповідатиме тенденціям розвитку у напрямку нового технологічного укладу. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретичним положенням інноваційного розвитку підприємства присвячені роботи зарубіжних науковців: Кристена К., Пітерса Т. Є. Менсфілда, Р. Нельсона, К. Фрімена, серед вітчизняних науковців: Николюк О.М., Антюшкіна В.В. Дослідженням інноваційної активності підприємств займалися М. Кондратьев, Й Шумпетер., Бірюков О.В., Р.Солоу. Низка розробок присвячена аспектам формування інноваційного потенціалу підприємств, над якими працювали науковці: Вербицька В.І., Чугрій Н.А., Куцик В.І., Пішеніна Т.І. Функціонуванню інноваційних підприємств в сучасних умовах, присвячено наукові праці вітчизняних вчених: Гудзь О.Є., Шевченко О.М., Біловодської О.А., але зміна технологічного укладу та євроінтеграційні процеси, які відбуваються сьогодні, актуалізують необхідність визначення ролі та місця інноваційного підприємств саме з урахуванням таких