Вcтуп. Війни, що відбувались у XXІ столітті, стали революційними у військовій справі завдяки появі та застосуванню високоточної зброї, широкомасштабному використанню різних новітніх інформаційних та аналітичних технологій, систем уп равління військами та зброєю, переходу до ведення безконтактних бойових дій, що призвело до збільшення бойової потужності за рахунок формування й використання єдиного інформаційно-комунікаційного простору в зоні ведення бойових дій. Проблематика. Актуальною є проблема використання безпілотних літальних апаратів (БпЛА) для подоланнямедико-соціальних наслідків загроз, покращення організації та надання медичної допомоги населенню і військовослужбовцям.Мета. Дослідити перспективи використання БпЛА для проведення медичної розвідки та надання екстреної допомоги населенню й особовому складу військ.Матеріали й методи. Аналіз публікації було здійснено з використанням системного підходу згідно з відповідними інструкціями та правилами Державного регулювання діяльності в галузі використання повітряного простору України.Результати. Встановлено переваги застосування БпЛА в процесі медичної розвідки та надання екстреної медичної допомоги постраждалим в зонах безпеки та проведення ООС з використанням елементів телемедицини. Обґрунтовано та визначено перспективи розвитку безпілотної авіації під час проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. З’ясовано можливості апаратури БпЛА отримувати інформацію в режимі реального часу з меншими економічними затратами у порівнянні з пілотованими авіаційними силами та засобами, що надає додаткові переваги при їх застосуванні в епідеміологічних дослідженнях.Висновки. Впровадження БпЛА в процес організації надання екстреної медичної допомоги в Україні суттєво покращить своєчасність, доступність та повноту обсягів її надання, підвищить виживання поранених і хворих у зонах ведення бойових дій та постраждалих у важкодоступних місцях, наблизить її до європейських та світових стандартів.

Aim. To improve treatment of type 2 diabetes mellitus associated with obesity by analyzing the results of surgical treatment during a 24 months follow-up. Material and Methods. The study included 75 patients with type 2 diabetes and obesity. In the study, 32 patients of patients underwent biliopancreatic diversion with duodenal switch; sleeve gastrectomy was performed in 33 patients, and Roux-n-Y gastric bypass-in 10 patients. Mean age of the

Мета: вивчити вплив рукавної резекції шлунка на показники ліпідограми у хворих на морбідне ожиріння з передопераційною дисліпідемією. Матеріали і методи. В основу дослідження покладено матеріали клінічного обстеження та хірургічного лікування 105 хворих на морбідне ожиріння (47 чоловіків та 58 жінок, середній вік – (41,8±12,4) року), яким було виконано рукавну резекцію шлунка. Результати. Діагноз дисліпідемії до операції встановлено у 86 (81,9 %) хворих. Регулярне використання гіполіпідемічних препаратів у 44 (51,1 %) хворих до операції не привело до нормалізації чи суттєвого покращення показників ліпідограми. Виконання рукавної резекції шлунка забезпечило зниження середнього рівня загального холестерину в обстеженій популяції пацієнтів з (5,73±1,0) до (4,92±0,5) ммоль/л, тригліцеридів з (1,91±0,9) до (1,43±0,3) ммоль/л, регресії коефіцієнта атерогенності з 3,84±0,8 до 2,9±0,6 через 60 місяців після операції (р<0,05). Через 60 місяців після рукавної резекції шлунка дисліпідемію (у всіх – 2а типу) діагностовано у 15 (62,5 %) хворих основної групи з передопераційними порушеннями ліпідного обміну, в 9 (37,5 %) хворих показники ліпідограми нормалізувались у хворих на морбідне ожиріння, що свідчить про ефективність операційного втручання. Висновки. Рукавна резекція шлунка є ефективною методикою корекції дисліпідемії у хворих на морбідне ожиріння. Виконання означеного втручання приводить до суттєвого та стійкого (протягом 5-річного терміну післяопераційного спостереження) зниження середнього рівня загального холестерину, тригліцеридів та коефіцієнта атерогенності.