оперативні втручання під час лапароскопічної холецистектомії становлять 0,5-16% від загальної кількості операцій. Мета дослідженняпроаналізувати результати симультанних лапароскопічних холецистектомій при поєднаній хірургічній патології. Серед 216 хворих, у 58 (26,85%) випадках симультанні операції виконували з комбінованого доступу, у 158 (73,15%) випадках симультанні операції виконувались відкритим способом. Дослідження вказує на доцільність виконання симультанних операцій при комбінованій хірургічній патології. Це не призводить до тяжких специфічних ускладнень, супроводжується позитивним медико-соціальним ефектом та економічністю порівняно з проведенням двох чи трьох окремих оперативних втручань. Ключові слова: симультанна операція, лапароскопічна холецистектомія, герніопластика, хірургічна тактика.

No abstract

Áóêîâèíñüêèé äåðaeàâíèé ìåäè÷íèé óí³âåðñèòåò, ì. ×åðí³âö³ Ðåçþìå. Ïðîâåäåíà ïîð³âíÿëüíà îö³íêà òðàäèö³éíî¿ òà îïòèì³çîâàíî¿ ïðîãðàìè ë³êóâàííÿ õâîðèõ ç ïîøèðåíèìè ôîðìàìè ïåðèòîí³òó. Âèÿâëåíà åôåêòèâí³ñòü çàïðîïîíîâàíî¿ ïðîãðàìè ë³êóâàííÿ, ÿêà âèðàaeàºòüñÿ ó øâèäøîìó óñóíåíí³ ïðîÿâ³â åíäîòîêñèêîçó, çíèaeåíí³ ïîêàçíèê³â ëåòàëüíîñò³ òà ï³ñëÿîïåðàö³éíèõ óñêëàäíåíü. Êëþ÷îâ³ ñëîâà: ïåðèòîí³ò, ïîë³îðãàííà äèñôóíêö³ÿ, îïòèì³çîâàíà ïðîãðàìà ë³êóâàííÿ.

Мета роботи: вивчити в динаміці у хворих на абдомінальний сепсис (АС) синтез про- та протизапальних цитокінів та їхній баланс для оцінки їх прогностичної значимості. Матеріали і методи. Обстежено та прооперовано 36 хворих на абдомінальний сепсис. Усі хворі були розділені на 2 підгрупи порівняння. Підгрупу А хворих на АС склали хворі, які перебували в стаціонарі (14±3) ліжко-днів. У даній підгрупі спостерігався найбільш сприятливий варіант перебігу АС. Підгрупу Б хворих на АС склали пацієнти, які перебували в стаціонарі (40±10) ліжко-днів. У цій групі спостерігали розвиток ряду ускладнень у перебігу АС. Групою контролю слугувала група практично здорових донорів. Результати досліджень та їх обговорення. Вивчення в динаміці (1–10 доба) профілю цитокінів (ФНО, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10), що продукуються мононуклеарними клітинами периферичної крові хворих на АС спонтанно і під впливом лігандів TLR, дозволило виділити серед обстежуваних хворих дві підгрупи: сприятливий перебіг АС, з одужанням протягом (14±3) ліжко-днів (спонтанна й індукована продукція ІЛ-8 знижувалося до 10 доби, а індукована лігандами TLR продукція протизапального цитокіну ІЛ-10 підвищувалася до 7 доби), та несприятливий, з одужанням протягом (40±10) ліжко-днів (підвищення спонтанного й індукованого лігандами TLR продукції ІЛ-6 з 3 до 10 доби та індукованої лігандами TLR продукція цитокіну ІЛ-10 до 10 доби). У хворих із сприятливим перебігом захворювання баланс прозапальних цитокінів збільшувався за рахунок ІЛ-8, а у хворих з несприятливим перебігом – ІЛ-6, що може слугувати прогностичним критерієм перебігу і наслідків АС, тоді як оцінка показників ФНО виявилася не інформативною.

No abstract