Повздовжня статична плоскостопість у дітей (ПСПД) становить до 58% від загальної ортопедичної патології стопи. Традиційні методи лікування та профілактики не дають значного лікувального ефекту та стабільного, довготривалого результату. Це спонукає до пошуку більш ефективних методик консервативного лікування ПСПД І-ІІ ст. Мета: створити найбільш ефективний алгоритм консервативного комплексного лікування різних варіацій ПСПД І-ІІ ст. залежно від результатів ступеня мобільності стопи, електроміографічних показників м'язової активності, рентгенологічних показників, виразності больового синдрому. Матеріали і методи. Проаналізовані показники, отримані при лікуванні 31 хворого віком від 6 до 16 років з ПСПД І-ІІ ст. з больовим синдромом. Хворих було розподілено на три групи: І група (контрольна)-13, ІІ група (основна)-9, ІІІ група (основна)-10 дітей. Використовувались такі клінічні та інструментальні методи дослідження: опитування, клінічний огляд, рентгенологічне дослідження, електроміографія, оцінка ступеня мобільності стопи та больового синдрому. Результати. Вивчення клінічної картини наприкінці лікування показало значне покращання стану хворих з повздовжньою плоскостопістю в основній групі: зменшення основних клінічних симптомів захворювання, позитивна динаміка рентгенологічного, електроміографічного досліджень, наближення коефіцієнта мобільності до норми. Висновки. Повздовжня плоскостопість у дітей є складною патологією стопи, яка обумовлює порушення локомоції ходи, статики, сприяє виникненню больових синдромів. Завдяки запропонованому методу консервативного лікування можна зменшити прогресування цієї патології та покращити якість життя хворого.