No abstract

The aim: To investigate the features of coagulation homeostasis in patients with liver cirrhosis (LC) in COVID-19 infection. Materials and methods: At the clinical base of the Department of Propaedeutics of Internal Medicine, 32 patients with LC infected with COVID-19 were examined – 1 Group of patients. The study also included 30 patients with LC who were not infected with COVID-19 (2 Group of patients). Results: The analysis of the obtained data indicates disorders of the hemostasis system in patients with LC without the COVID-19 infection (Group 2), as well as in patients with LC at the time of being infected with COVID-19. The violation of the protein synthesis function of the liver is manifested through a decrease in the level of fibrinogen in blood serum (up to 2.0±0.5 gr/l in patients of Group 1 at the time of admission for inpatient care) and up to 21.9±0.5 gr/l in patients of group ІІ – р<0.05. This was accompanied by an acceleration of prothrombin time, thrombin time and activated partial thromboplastic time in patients with LC, as well as an increase in the level of antithrombin III. The level of D-dimer was reduced both in patients of group II and in patients of group I at the time of being infected with COVID-19 Conclusions: Changes in coagulation homeostasis characteristic of hypocoagulation syndrome have been established in patients with LC. COVID-19 infection in patients with LC leads to hypercoagulation, especially in patients with complicated stage of LC (ascites, encephalopathy, hepatorenal syndrome).

The presence of combined pathology is an aggravating factor for the course of COPD. The aim of the research: to assess the impact of GERD on the course of chronic obstructive pulmonary disease. As a result of a retrospective study of 102 patients who were hospitalized for exacerbations of COPD, it was found that the presence of GERD is associated with more frequent exacerbations of the disease, severe bronchial obstruction, which in turn leads to an increase in hospitalizations in this category of patients.

У статті наведено аналіз показників поширеності хвороб підшлункової залози, хвороб органів травлення та захворюваності на них серед усього населення на Закарпатті. Вивчено особливості хронічних захворювань підшлункової залози залежно від статі, віку пацієнтів, тривалості, анамнезу захворювання та клінічної форми. Незважаючи на зменшення показників поширеності хронічних хвороб органів травлення та захворюваності на них серед усього населення в період із 2009 по 2011 рік, відмічається збільшення показників поширеності хвороб підшлункової залози та захворюваності на них серед усього населення в структурі хвороб органів травлення.

Підшлункова залоза (ПЗ) виробляє більш ніж 20 травних ферментів за добу. При захворюваннях ПЗ ця функціональна активність знижується, внаслідок чого відбувається порушення травлення з розвитком трофологічної недостатності. Мета – визначити особливості трофологічного статусу у хворих на хронічний панкреатит (ХП) та цукровий діабет (ЦД) 1-го та 2-го типів. Матеріал і методи. Обстежено 126 хворих на ХП та ЦД. Хворих на ХП поділено на 2 групи: в І групу увійшли 62 хворих на ЦД 1-го типу, а ІІ групу склали 64 пацієнти з ЦД 2-го типу. Усім обстеженим пацієнтам проведені загальноклінічні дослідження, а також біоімпедансометрія. Результати. Серед хворих І групи переважали пацієнти з нормальною вагою тіла та дефіцитом маси тіла (42,0 % та 29,0 %; р<0,01), тоді як серед пацієнтів з ХП та ЦД 2-го типу – особи з ожирінням І ст. та надмірною вагою тіла (31,2 % (р<0,01) та 28,1 % (р<0,05)). У хворих І групи встановлено дефіцит м’язової та кісткової маси, а також нестачу вмісту рідини в організмі, тоді як у хворих ІІ групи діагностовано виражене накопичення жирової маси в організмі та зниження м’язової маси, а також перевантаження організму вмістом рідини. Висновки. Антропометричне дослідження вказує на переважання пацієнтів з дефіцитом маси тіла та нормальною вагою у групі хворих на ХП та ЦД 1-го типу, тоді як серед хворих на ХП та ЦД 2-го типу переважають особи з ожирінням І ступеня та надмірною вагою. У хворих на ХП та ЦД 1-го типу дослідження складу тіла вказує на дефіцит м’язової та кісткової маси, а також відносне зменшення вмісту рідини, тоді як у хворих ІІ групи (поєднання ХП та ЦД 2-го типу) діагностовано збільшення жирової маси та рідинного компонента при тенденції до зменшення м’язової маси.