Ukraine's agricultural sector accounts for 17% of the country's GDP and is continuously growing. For six consecutive years (2013-2018), Ukraine harvested over 60 million tons of grain annually, and 2018 export of ag commodities reached $18.6 billion. (State, 2020).  The anticipated land reform envisions lifting the moratorium on the agricultural land sale, which should encourage capital investments in ag.  The article analyzes the trends of investment opportunities in the Ukrainian ag sector for the last decade. The regression analysis of labor productivity with variables of fixed capital-worker ratio and yield of grain confirmed that the function of labor productivity depended on the value of fixed capital per worker.  As the U.S. investment in ag machinery export to Ukraine plays a significant role, we evaluated its effect on the current level of labor productivity in the Ukrainian agribusiness, comparing it with the U.S. farming outcome.

 Abstract: Management functions of the state in the field of regulation of financial flows is the basis of a modern market economy. The intricate and complex nature of the control object itself also forces us to continually look for ways to increase the effectiveness of both analysis and planning techniques. High-quality informational support predetermines the effectiveness of managerial decisions in the sphere of regulation of financial flows. The wide variability of information support is the key to the ability to apply effectively administrative impact. At the same time, accounting, control and analysis are interconnected management functions that provide information support for making management decisions at any level. The information analysis technique based on fuzzy decision trees is an innovative and well-proven way to provide government institutions with a reliable analytical tool.

The implementation of strategic tasks of the agrarian sector of Ukraine essentially depends on the financial provision of agricultural producers. In the context of limitation of their own financial resources, budget financing, low development of the financial instruments recognized in the world practice, the loans of commercial banks are an important source of financial resources for agricultural enterprises and small farmers. The use of bank loans positively affects the financial and economic activities of the producers in the agrarian sector due to the opportunity of diversification of sources of financing, growth of investment activity, acceleration of capital turnover, increase of profitability of own capital, etc. Though, there are a number of factors that restrain the bank crediting to the agrarian sector in the modern terms.The tendencies of bank crediting in financial provision of agricultural enterprises in Ukraine in 2013-2017 were considered. The changes in the nominal volumes both of bank crediting and real ones were estimated for this period. The comparison of the role of bank crediting to agricultural enterprises in Ukraine with the practice of lending in other countries on the base of the volume of bank loans per hectare of agricultural land, the share of these loans in the value of agricultural product and costs, Agriculture Orientation Index (AOI) for credit, was evaluated. The survey of agricultural enterprises showed a very low debt-to-assets ratio in 2017. Own financial resources of agricultural enterprises have remained the main source of their financial provision. The share of agriculture in total crediting is less than the contribution of the agriculture into the formation of gross value added in the country in recent years. The potential needs of agricultural enterprises in bank crediting were estimated. It was proved that the volume of bank crediting was insufficient for the financial support of operational and investment activity of agricultural enterprises in Ukraine. The necessary conditions for activation of bank crediting to agriculture were determined.

Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій і чинників інвестицій у сільському господарстві в Україні в період 2014–2019 рр. та впливу заходів земельної реформи із лібералізації обігу земель сільськогосподарського призначення на обсяги інвестування в сільському господарстві. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи, як логічні операції (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція) – для визначення особливостей тенденцій в інвестуванні, формулювання висновків щодо впливу земельної реформи на інвестиції; індексний – для виявлення кількісних змін у номінальних і реальних обсягах інвестицій, чинниках впливу; трендовий аналіз – для визначення тенденцій змін та побудови функцій тренду інвестицій у різні періоди; факторний і кореляційний аналіз – для виявлення чинників і щільності зв’язку та залежностей обсягів інвестицій від окремих чинників (прибутку, цін, ставки відсотка, державної підтримки); графічний – для візуальної презентації динаміки інвестицій. Дослідження виконувалося на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, звітності сільськогосподарських підприємств Харківської області та даних власних спостережень за 2014–2019 рр. (для розрахунку індексів окремих показників та окремих коефіцієнтів кореляції враховувалися дані за 2009–2013 рр.). Результати. Визначено функцію тренду, яка розкриває загальну спрямованість зміни річних обсягів інвестування в сільському господарстві у 2014–2019 рр. в Україні. Установлено, що основними чинниками, які здійснювали вплив на процеси інвестування в цей період, були підвищення цін на сільськогосподарську продукцію, низький рівень диспаритету цін на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси, експортна орієнтація виробництва та сприятлива для експортерів динаміка курсу національної валюти, агроінновації, прибутковість сільськогосподарського виробництва. Однак дія визначених чинників не пояснює зменшення обсягу інвестицій у 2019 р. Проведене дослідження показало, що очікування щодо змін у законодавстві стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення мали негативний вплив на динаміку інвестування в сільському господарстві в Україні. Для збереження тренду збільшення інвестування в сільськогосподарське виробництво, його техніко-технологічне оновлення важливим є здійснення комплексу правових, економічних, технічних та організаційних заходів, що забезпечать якісне реформування земельних відносин. Оригінальність / наукова новизна. Набули подальшого розвитку визначення динаміки інвестицій у сільському господарстві в Україні та ідентифікація найбільш значущих чинників впливу на них у 2014–2019 рр., оцінка зміни в річних обсягах інвестування під впливом очікувань запровадження ринку землі в Україні. Розвинуто наукове обґрунтування впливу земельної реформи на інвестування в сільському господарстві та доведено, що доки права власності на землі сільськогосподарського призначення залишатимуться нечітко та не у повному обсязі визначеними, неможна стверджувати про підстави для підвищення ефективності використання земельних ресурсів, збільшення інвестицій у сільське господарство внаслідок відміни мораторію на продаж землі. Тривалість лагу впливу земельної реформи на збільшення інвестицій у сільському господарстві буде залежати від якості інститутів землекористування та ринку землі. Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані в управлінні як на мікро, так і на макрорівнях для прогнозування обсягу інвестицій у сільському господарстві, опрацювання заходів із стимулювання інвестицій та поглиблення земельної реформи.

The main problems of civil proceedings that need effective tools to address them in Ukraine are: (1) deadlines for civil cases, (2) ineffective regulation of various procedural stages and court proceedings, (3) insufficiently developed institutions and tools for judges to expedite consideration of a case in a separate case or effectively consider repeated cases. The purpose of the study is to develop scientifically sound proposals and recommendations for the implementation of the principles of Adaptive Case Management in civil litigation. The ACM (Adaptive Case Management) system has proposed as the newest tools that can ensure the adaptation of the civil justice system to the new operating conditions. The main element in the ACM approach is a case, which can include a large number of elements -people, events, documents, processes, discussions and more. Adaptability means that each case can be unique and adapted to the current situation. Using of digital tools in civil proceedings ensure the optimal ratio of activity of the parties and the court in the conduct of proceedings in civil cases, speed up processes, increase efficiency. Adaptive Case Management in civil litigation will ensure the optimal balance of activity between the parties and the court in litigation in civil cases. This innovation will improve the organization of proceedings in civil proceedings, which will increase the efficiency of justice and the effectiveness of civil proceedings and will be the basis for a conceptual rethinking of the role and function of judges and parties in the proceedings.