ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» Вплив лікувально-профілактичних заходів на показники ротової рідини та клінічний стан тканин пародонта у дітей 6-7 років, хворих на гінгівіт Резюме. Висока поширеність запальних процесів у пародонті дітей, недостатня ефективність про-філактичних і лікувальних заходів можуть сприяти розвитку генералізованого пародонтиту, тому актуальним залишається розробка патогенетичного впливу при лікуванні хронічного катарального гінгівіту. Мета дослідження -порівняльна оцінка традиційного лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей 6-7 років з терапією із використанням протизапального гелю з неовітином. Матеріали і методи. 61 дитину віком 6-7 років, хвору на хронічний катаральний гінгівіт, було взято під диспансерне спостереження та поділено на групи: основну (30 дітей) і порівняльну (31 дитина). Усім дітям проводили загальноприйняту терапію згідно з протоколами надання медичної допомоги -базова терапія. В основній групі протягом місяця застосовували засоби патогенетичної спрямованос-ті -протизапальний гель із неовітином, рекомендовані засоби гігієни. В порівняльній групі для міс-цевої терапії було використано 3 % розчин пероксиду водню; для полоскань ротової порожнини (про-тягом першого тижня лікування) -«Ротокан», лікувально-профілактична зубна паста. Обстеження та контрольні огляди проводили із визначенням гігієнічного стану порожнини рота за гігієнічним індексом Ю. А. Федорова і В. В. Володкіної, поширеності та інтенсивності запального процесу в яснах за допомогою проби Шиллера-Писарєва та індексу РМА, показників ротової рідини (вміст лізоциму, утворення оксидрадикалів, уреазної активності, ступеня дисбіозу, рН та в'язкості). Результати досліджень та їх обговорення. Після проведеного лікування ліквідація процесу запален-ня ясен у хворих основної групи супроводжувалась зменшенням індексу РМА у 3,8 раза; утворення оксирадикалів знизилося у дітей основної групи на 6,35 %; у порівняльній групі -на 6,15 %. Уреазна активність зменшилася у дітей основної групи на 16,37 % (р<0,05); в'язкість ротової рідини знижува-лася у 2,65 раза в основній групі та у 2,13 раза -у порівняльній (р<0,05). Вміст лізоциму збільшився у дітей основної групи на 15,61 % (р<0,05); водночас, у порівняльній групі -лише на 9,63 % (р<0,05). Про-ведене лікування через 0,5 року викликало зростання вмісту лізоциму в ротовій рідині дітей основ-ної групи до рівня показника контрольної групи. Ступінь дисбіозу зменшувався в основній групі, в порівняльній мав тенденцію до збільшення. Висновки. Застосування запропонованої терапії із використанням гелю з неовітином сприяло кра-щим результатам лікування: зменшенню ступеня запалення ясен, кількості відвідувань лікаря, по-кращенню показників неспецифічного захисту в ротовій рідині дітей 6-7 років, причому більшою мірою через півроку після проведеного лікування.Ключові слова: діти 6-7 років; хронічний катаральний гінгівіт; неспецифічний захист; лікування. Воздействие лечебно-профилактических мероприятий на показатели ротовой жидкости ...

Резюме. Ураховуючи високу поширеність запальних процесів у пародонті дітей різного віку, слід зробити висновок про недо-статню ефективність профілактичних і лікувальних заходів. Мета дослідження -провести порівняльну оцінку традиційного лікування гінгівіту з терапією із використанням протизапаль-ного гелю з неовітином. Матеріали і методи. 47 дітей, хворих на хронічний катаральний гінгівіт, було взято під диспансерне спостереження та поді-лено на групи: основну (23 дитини) і порівняльну (24 дитини). Усім дітям проводили загальноприйняту терапію згідно з про-токолами надання медичної допомоги -базова терапія. В основній групі протягом місяця застосовували засоби патогенетич-ної спрямованості -протизапальний гель із неовітином, рекомендовані засоби гігієни. В порівняльній групі для місцевої те-рапії ви кори стали 3 % розчин пероксиду водню; для полоскань ротової порожнини (протягом першого тижня лікування) -"ро-токан", лікувально-профілактична зубна паста. Контрольні огляди та обстеження із визначенням гігієнічного стану порожнини рота за гігієнічним індексом Федорова-Володкіної, поширеності та інтенсивності запального процесу в яснах оцінювали за допомогою проби шиллера-Писарєва та індексу рМа, показників ротової рідини (вміст загального глутатіону, окисненого та відновленого глутатіону, редокс-індекс глутатіону). Результати досліджень та їх обговорення. Після проведеного лікування ліквідація процесу запалення ясен у хворих осно-вної групи супроводжувалась зменшенням індексу рМа у 2,8 раза; ГІ -в 1,6 раза. Встановлено скорочення терміну лікування дітей при застосуванні запропонованої лікувальної схеми. Через 0,5 року вміст загального глутатіону в основній групі досто-вірно був більшим як від показника порівняльної групи до лікування (у 1,2 раза), так і від показника порівняльної групи через 0,5 року (1,2 раза). Також достовірною була різниця між вмістом відновленого глутатіону в дітей основної і порівняльної груп -у 1,2 раза, редокс-індекс глутатіону в основній групі зріс і навіть достовірно перевищив показник контрольної групи. Висновки. Застосування запропонованої терапії із використанням гелю з неовітином сприяло кращим результатам лікування: зменшенню ступеня запалення ясен, кількості відвідувань лікаря, поліпшенню показників антиоксидантного захисту в ротовій рідині дітей, причому, більшою мірою через півроку після проведеного лікування.Ключові слова: хронічний катаральний гінгівіт; антиоксидантний захист; діти; лікування.

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» Клінічна ефективність лікувально-профілактичних заходів при хронічному катаральному гінгівіті Резюме. Лікування запальних захворювань пародонта залишається актуальною проблемою стомато-логії унаслідок частого рецидивування, переходу запального процесу з ясен на кісткову тканину альвеолярного відростка з руйнуванням опорно-утримувальних тканин зуба, тому розробка пато-генетичного впливу при лікуванні хронічного катарального гінгівіту є на часі. Мета дослідження -провести патогенетичне лікування гінгівіту та оцінити його ефективність. Матеріали і методи. 67 хворих на хронічний катаральний гінгівіт віком 16-18 років було взято під диспансерне спостереження та поділено на групи: основну (35 осіб) і порівняльну (32 особи). Усім хво-рим проводили базову терапію згідно з Протоколами надання медичної допомоги. В основній групі протягом місяця застосовували засоби патогенетичної спрямованості -протизапальний гель із неові-тином, рекомендовані засоби гігієни. В порівняльній групі для місцевої терапії було використано 3 % розчин пероксиду водню; для полоскань ротової порожнини (протягом першого тижня лікування) -«Ротокан», лікувально-профілактична зубна паста. Обстеження та контрольні огляди проводили із визначенням гігієнічного стану порожнини рота за гігієнічним індексом Green-Vermillion (ОНІ-S), по-ширеності та інтенсивності запального процесу в яснах за допомогою проби Шиллера-Писарєва та індексу РМА, показників ротової рідини (вміст загального глутатіону, окисненого та відновленого глутатіону, редокс-індекс глутатіону). Результати досліджень та їх обговорення. Одразу після проведеного лікування в осіб основної групи відбувалось зменшенням індексу РМА у 2,6 раза; ГІ -в 1,4 раза, ОНІ-S -у 1,7 раза. Встановлено скорочен-ня терміну лікування підлітків при застосуванні запропонованої лікувальної схеми. Вміст загального глутатіону в основній групі достовірно (р<0,05) був більшим як від показника порівняльної групи до лікування (на 12,2 %), так і від показника порівняльної групи через 0,5 року (на 8,8 %). У цей термін спостереження також достовірною була різниця між вмістом окисненого та відновленого глутатіону в осіб основної і порівняльної груп -у 1,8 та 1,2 раза відповідно. Окрім того, редокс-індекс глутатіону в основній групі зріс і навіть перевищив показник контрольної групи, хоча достовірної різниці не було. Висновки. Застосування запропонованої терапії із використанням гелю з неовітином сприяло кра-щим результатам лікування: зменшенню ступеня запалення ясен, кількості відвідувань лікаря, по-кращенню показників неспецифічного захисту в ротовій рідині, причому більшою мірою через пів-року після проведеного лікування. Резюме. Лечение воспалительных заболеваний пародонта остается актуальной проблемой стомато-логии в результате частых рецидивов, переходу воспаления на костную ткань альвеолярного отрост-ка с разрушением тканей пародонта, поэтому разработка патогенетического воздействия при лече-нии хронического катарального гингивита является св...

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» Зміни показників ротової рідини дітей дошкільного віку з гінгівітом під впливом лікувально-профілактичних заходів Резюме. Значна поширеність запальних процесів у тканинах пародонта дітей різного віку свідчить про недостатню ефективність профілактичних і лікувальних заходів. Особливої уваги щодо вибору лікувально-профілактичних засобів потребують діти дошкільного віку. Мета дослідження -порівняльна оцінка традиційного лікування дітей 3-5 років із хронічним ката-ральним гінгівітом з використанням протизапального гелю з неовітином. Матеріали і методи. 47 дітей, хворих на хронічний катаральний гінгівіт, було взято під диспансер-не спостереження та поділено на групи: основну (23 дитини) і порівняльну (24 дитини). Усім дітям проводили загальноприйняту терапію згідно з протоколами надання медичної допомоги -базова терапія. В основній групі протягом місяця застосовували засоби патогенетичної спрямованості -про-тизапальний гель з неовітином, рекомендовані засоби гігієни. В порівняльній групі для місцевої те-рапії було використано 3 % розчин пероксиду водню; для полоскань ротової порожнини (протягом першого тижня лікування) -«Ротокан», лікувально-профілактична зубна паста. Контрольні огляди та обстеження із визначенням гігієнічного стану порожнини рота за гігієнічним індексом Ю. А. Федоро-ва і В. В. Володкіної, поширеності та інтенсивності запального процесу в яснах оцінювали за допомо-гою проби Шіллера-Писарєва та індексу РМА, показників ротової рідини (утворення оксирадикалів, уреазна активність, рН, в'язкість, вміст лізоциму, ступінь дисбіозу). Результати досліджень та їх обговорення. Після проведеного лікування ліквідація процесу запа-лення ясен у хворих основної групи супроводжувалась зменшенням індексу РМА у 2,8 раза; ГІ -в 1,6 раза. Встановлено скорочення терміну лікування дітей при застосуванні запропонованої лікувальної схеми. Ефективність проведеного лікування підтверджувалася зменшенням утворення оксирадика-лів одразу після лікування на 15,67 та 10,98 % (р<0,05); відбувалося зниження уреазної активності на 8,43 та 5,47 %; зменшувалася в'язкість ротової рідини на 54,51 та 50,51 % (р<0,05); знижувався ступінь дисбіозу на 22,49 % (р<0,05) та 10,36 % у дітей основної і порівняльної груп відповідно. Через 0,5 року збільшувався вміст лізоциму в ротовій рідині дітей на 21,12 та 7,09 % (р<0,05), збільшувалось рН на 1,39 та 0,25 % (р>0,05) у дітей основної і порівняльної груп відповідно. Висновки. Застосування запропонованої терапії із використанням гелю з неовітином сприяло кра-щим результатам лікування: зниженню ступеня запалення ясен за індексом РМА у 2,8 раза, змен-шенню кількості відвідувань лікаря на 1,1, поліпшенню показників ротової рідини дітей, причому, більшою мірою через півроку після проведеного лікування.Ключові слова: діти 3-5 років; хронічний катаральний гінгівіт; неспецифічний захист; лікування.