Метою дослідження було вивчення та систематизація підходів до підвищення рівня залучення осіб зрілого віку до занять оздоровчо-рекреаційною діяльністю. Методи дослідження – теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, педагогічні, соціологічні методи дослідження, методи оцінки рухової активності, методи математичної статистики. Результати: на основі аналізу, узагальнення, порівняння науково-методичної літератури та отриманих емпіричних даних нами було досліджено цільову аудиторію учасників забігів та виявлено особливості залучення різних груп населення до масових оздоровчо-рекреаційних заходів в Україні. Нами було досліджено соціальні передумови рекреаційної діяльності вітчизняних та зарубіжних оздоровчорекреаційних заходів за даними спеціальної літератури. Виявлено, що більшість учасників забігів в Україні – це люди з міст мільйонників (Київ, Одеса, Львів), виявлено проблему відсутності бігової культури в багатьох містах та селах України. В рамках ситуації, що склалася в Україні, нами було запропоновано підходи до залучення більшої кількості людей до занять оздоровчо-рекреаційними заходами: проведення рекламної кампанії, побудованої на меседжі бігунів, створення онлайн і офлайн програми підготовки для різної аудиторії, від новачків до досвідчених бігунів; проведення лекцій на бігову тематику; створення єдиної бази бігових клубів України з метою покращити підготовку бігунів та розширити аудиторію любителів бігу загалом; створення дистанції в рамках забігу з благодійною метою. На основі отриманих даних розроблено рекомендації із залучення осіб зрілого віку до занять оздоровчо-рекреаційною активністю, на прикладі масових забігів.

The current relevance of the research. Over a significant period of human development disabled people were considered to be dependent and were regarded as weak, incapable, etc. Frequently, dependence, a result of disability, was exaggerated by teachers, family members and society. Adaptive physical culture and sportscan reduce dependence and social isolation, helping disabled people to become full members of society. Methods of the reseacrh: analysis and generalization of special, scientific and methodical literature, the Internet; standardized documents; comparative method, abstracting, logical and theoretical analysis. The results of the study. The main goal of lessons of adaptive physical culture and sports is to increase the level of social integration, welfare, reduction of the isolation of disabled people by changing public opinion about disability and their psychological attitude to themselves. To achieve this goal, first of all, it is necessary to reduce the level of discrimination which is associated with disability. Secondly, to encourage and stimulate disabled people to realize their own potential and, thirdly, to implement changes in society that promote the full social implementation of this category of people.At the same time, the competitions in adaptive sports, first was regarded as local, have turned into the widespread international sports events for athletes with different forms of disability. The success of the modern Deaflympics, Paralympic Games and World Games of Special Olympics is both a testimony and a factor in changing the attitude of society towards disability. Disabled people are not a burden or an issue of social expenditure, but they are assets of a society that can make a significant contribution to its development and prosperity. It is necessary to create appropriate conditions, eliminating physical and social barriers. Training sessions and competitions contribute to it in terms of creating a barrier-free environment, and changing public attitudes. Conclusions. Motor activity training of disabled people, their participation in competitions, can not only improve their physical, mental, leadership and other qualities, promote the development of communicative abilities, self-confidence, confidence in their own abilities, but also provide the preconditions for maximum full-fledged social integration of disabled people, as well as the humanization of public relations in general.