The purpose of the work was to study the etiology and main etiopathological factors of the development of aggressive forms of periodontitis based on the analysis of additional pathogenetic aspects of mineral metabolism disorders according to modern literature. Materials and methods. The bibliosemantic method was used to clarify the state of the problem, study the analysis of the results of previous scientific research based on literature sources and electronic resources. Results. Periodontitis is the most widespread disease among all periodontal pathologies (chronic generalized periodontitis occurs in 90% of cases). Until recently, aggressive forms of periodontitis were not given due attention, since according to epidemiological studies by S. Renvert and M. Wikstom (1996), in the general structure of periodontal diseases, aggressive forms of periodontitis occur with a frequency of 5–10%. To understand the mechanisms of the development of aggressive forms of periodontitis, attention is paid to their development in children and adolescents. Clinical and radiological examinations of children and adolescents showed different frequency of aggressive forms of periodontitis (localized juvenile periodontitis and generalized juvenile periodontitis): in the USA – 2.27%, in Denmark – 0.1%, in Finland – 0.1%, in Nigeria – 0.8%, in Brazil – 0.3%, in England – 0.17%, in Chile – 0.32%. Studies have shown that aggressive forms of periodontitis are equally common in children and adolescents, regardless of gender. At the same time, localized juvenile periodontitis is 3 times more common in boys, not the same for girls. A new and rather promising vector of periodontology is the study of the role of juvenile changes in the bone skeleton on the development and course of periodontal diseases. The development of mineral metabolism disorders in aggressive forms of periodontitis in different age groups requires further study, while the data obtained by molecular geneticists become relevant for understanding the possible ways of research. Considering the fact that the jaw bones are a component of the skeleton, the strength of which can be affected by various exogenous and endogenous factors, in particular genetic ones, the main direction of searching for candidate sensitivity genes is conducted among the markers of bone metabolism disorders. Of many candidate genes that determine bone mineral density, the most well-known is the vitamin D receptor gene. Conclusion. The analysis of the available literature showed that the study of the role of mineral and bone metabolism disorders in the emergence and development of aggressive forms of periodontitis has a wide scientific perspective, and obtaining new data on the state of systemic regulatory factors and their effects on the local mechanisms of periodontal tissue damage will allow not only to improve the diagnosis of various forms, but also to increase the effectiveness of the treatment of this pathology

Проблема лікування періодонтитів є однією з важливих і не повністю вирішених завдань терапевтичної стоматології. Це пов'язано зі значною поширеністю цього захворювання, складністю і трудомісткістю лікарських маніпуляцій, великим відсотком невдач і ускладнень при лікуванні, а також частою відсутністю стабільності результатів, отриманих при використанні відомих методів лікування.Серед усіх захворювань щелепно-лицьової області питома вага хронічних періодонтитів становить, за даними різних авторів, від 15 до 30%, навколокореневих кіствід 7 до 12%. Захворювання періодонта є однією з основних причин видалення зубів.Хронічний періодонтит в 85-98% випадків є причиною гострих запальних процесів щелепнолицевої ділянки (періостит, абсцес, флегмона, лімфаденіт, остеомієліт щелепи). В останнє десятиліття, незважаючи на значне збільшення обсягу стоматологічної допомоги, кількість хворих з гострими запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки та шиї не зменшується.Мета лікування періодонтитуліквідація запалення в періапікальній ділянці, виключення патогенного впливу на організм одонтогенного запального вогнища, регенерація структури тканин періодонта і відновлення функції зуба. Ефективність консервативного лікування періодонтитів в середньому дорівнює 85%, і цей показник варіює залежно від клінічної форми захворювання, засобів і методів лікування, резистентності організму хворого і багатьох інших чинників. Труднощі лікування деструктивних форм хронічного періодонтиту обумовлені тривалістю процесів регенерації вогнища деструкції в періапікальній ділянці, що спостерігаються в основному через 6-12 місяців і більше, після завершення ендодонтичного лікування.Важливість проблеми полягає ще й в тому, що деструктивне вогнище в періодонті є джерелом хронічної інфекції. Запальне вогнище при періодонтиті (як гострому, так і хронічному) при нормальній реактивності організму представляє захис-ну реакцію організму. Разом з тим при порушенні функцій імунної системи тривале існування вогнища хронічної інфекції призводить до зниження рівня неспецифічної резистентності організму і, як наслідок, до розвитку і ускладнення перебігу системних вогнищево-обумовлених захворювань.Вищепереліченими причинами і пояснюються соціально-медична значимість проблеми хронічного деструктивного періодонтиту і надзвичайна актуальність постійного пошуку нових ефективних методів його лікування.Ключові слова: періодонтит, вогнище деструкції, мікробна інвазія, сучасні методи лікування періодонтитів.Вступ. Серед багатьох проблем стоматології ендодонтія займає не останнє місце. Так, в даний час встановлено, що ускладнення карієсу є основною причиною видалення зубів, а наявність одонтогенного вогнища може стати причиною виникнення вогнищево-обумовлених захворювань [1]. Поширеність ускладнень карієсу досягла 90%, а якісне пломбування кореневих каналів має місце тільки в 18% випадків [2].Хронічні форми по частоті зверненнями посідають третє місце після карієсу і пульпіту [3]. З хронічних форм запалення періодонта частіше за інших загострення дають гранулюючий і грануле...

Резюме. Відомо, що використання власної крові для лікування різних захворювань почалося в стародавні часи з моменту зародження медицини. На даний момент застосування збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) є одним з успішних напрямків тканинної інженерії і клітинної терапії у медицині. В еволюції термінології буває безліч різних варіантів назв збагаченої тромбоцитами плазми як кінцевого продукту. В клінічній практиці вважають, що стимулювальний ефект її можливий при концентрації тромбоцитів у ній не менше 1000 000/мкл. При ушкодженні тканин тромбоцити відіграють провідну роль у загоєнні й регенерації тканин завдяки вивільненню факторів росту. На основі відомостей у фаховій літературі показано високий потенціал терапії збагаченою тромбоцитами плазмою для регенерації кісткової тканини. Досі не виконали належних клінічних досліджень щодо ефективності терапії збагаченою тромбоцитами плазмою, які відповідали б усім сучасним критеріям. Терапія збагаченою тромбоцитами плазмою є перспективною галуззю в медицині та потребує наступних досліджень як новий ефективний і безпечний метод у лікарські практиці. Мета дослідження – проаналізувати наукову літературу щодо ефективності застосування аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, для оптимізації лікування стоматологічних захворювань. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи дослідження. Результати досліджень та їх обговорення. Під час виконання дослідження було проведено огляд та аналіз останніх даних вітчизняної та зарубіжної науково-медичних літератур щодо сучасних аспектів застосування аутологічної, збагаченої тромбоцитами плазми, при лікуванні стоматологічних захворювань, огляд основних методик для її виготовлення, переваги та недоліки її застосування. Висновки. На основі проведеного аналізу доступної літератури ми зробили висновок про збереження значної актуальності удосконалення підходів щодо лікування основних стоматологічних захворювань збагаченою тромбоцитами плазмою. Тому питання сучасного застосування в стоматології аутологічної, збагаченої тромбоцитами плазми, залишаються актуальним і потребує подальшого вивчення.

Кісткова тканина для більшості спеціалістів, які працюють у галузі медицини, є невідомою частиною в організмі людини. Порушення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), за даними Всесвітньої організації охорони здоров᾽я, за поширеністю посідає четверте місце у світі – після серцево-судинних, онкологічних захворювань і цукрового діабету. На сьогодні використання збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) є одним із успішних напрямків тканинної інженерії та клітинної терапії в медицині. Використання факторів росту особливо цікаве в тих випадках, коли ефективність кісткових матеріалів і остеоінтеграції досить сумнівні (наприклад, при вираженому остеопорозі або рубцевих змінах тканин). Мета – оцінити перспективність застосування остеоіндуктивих матеріалів для реконструкції дефектів кісткової тканини. Матеріал і методи. Остеопластичні властивості матеріалів досліджували на моделі кісткового дефекту стегнової кістки діафізарної зони у чотиримісячних щурів породи Вістар. Було сформовано 4 експерементальні групи: контрольна група (інтактні тварини) – 12 особин; І група – 14 тварин, для загоєння кісткового дефекту застосовували остеопластичний матеріал «mp3 OsteoBiol»; ІІ група – 13 тварин, заповнення кісткового дефекту збагаченою тромбоцитами плазмою (ЗТП); ІІІ група – 15 тварин, при аугментації кісткового дефекту застосовували композицію «mp3 OsteoBiol + ЗТП». Для отримання збагаченої тромбоцитами плазми крові у хворого за допомогою венопункції забирали 30 мл крові, котру центрифугували з подвійним циклом обертів, після чого у пробірці кров поділялась на 3 частини. Шприцом відбирали середню – тягучу масу жовтуватого кольору (ЗТП). При проведенні досліджень здійснювали локальну денситометрію з метою вимірювання оптичної щільності кісткової тканини. Статистичну обробку отриманих результатів проведено на персональному комп᾽ютері за допомогою ліцензійних програм «Microsoft Excel» i «Statistica». Результати. Через 3 місяці було встановлено, що максимальне значення МЩКТ у інтактних тварин статистично не відрізнялось від аналогічного параметра у щурів ІІІ групи ((1199,25±63,70) HU і (1145,0±62,71) HU, відповідно, р, р1>0,05, р2<0,01). При цьому у тварин І і ІІ експериментальних груп максимальні значення МЩКТ були у 1,2 раза (р<0,05) та у 1,4 раза (р1<0,05) відповідно нижчі, ніж у тварин контрольної групи. Мінімальні дані МЩКТ у щурів контрольної та ІІІ експериментальної груп дорівнювали між собою ((924,19±67,00) HU і (849,26±59,22) HU, р>0,05, р1, р2<0,05 відповідно). При цьому дані цього параметра у щурів І та ІІ піддослідних груп залишались у 1,5 раза меншими, ніж у тварин контрольної групи, р<0,01, р1>0,05. Водночас аналіз середніх даних МЩКТ показав, що значення цього параметра дорівнювали між собою у тварин контрольної та ІІІ піддослідної груп, р>0,05, р1, р2<0,05. Водночас середнє значення МЩКТ у тварин І та ІІ експериментальних груп було у 1,2 раза та у 1,3 раза (р1>0,05) нижчим, ніж у тварин контрольної групи (р<0,05). Висновки. За даними клінічних ознак післяопераційного періоду та денситометричних досліджень встановлено, що запропонована нами композиція, що містила «mp3 OsteoBiol» та збагачену тромбоцитами плазму крові, сприяла пришвидшенню процесу регенерації кісткової тканини, порівняно з групами, у яких застосовували вищезгадані препарати поодинці, без запального процесу, з формуванням новоутвореної кістки, яка мала зрілий характер.

No abstract