Дослідження частини тезаурусного каркасу теорії землеустрою показали, що абсолютним чемпіоном за згадуваннями у Всесвітній мережі Інтернет Google є поняття "Землеустрій" ("Land organization") -8,4 млд. згадувань, на другому місці -"Правовий землеустрій" ("Legal Land organization") та "Економіка землеустрою" ("Economics of land organization") -відповідно 5,7 та 5,5 млд. згадувань. Обгрунтувано, що економіка землевпорядкування -це наука, яка спирається на нормативну економічну теорію. Між двома напрямками економічної теорії -"нормативної та позитивної" -існує діалектичний взаємозв'язок. Основні положення нормативної економіки, що визначають і виражають цілепокладання соціально-економічного та екологічного розвитку, впливають на структуру і зміст економічних земельних відносин (інтересів) і в підсумку на стале (збалансоване) землекористування. Обгрунтовано, що економіка землевпорядкування -це наука, яка спирається на нормативну економічну теорію. Основні положення нормативної економіки, що визначають і виражають цілепокладання соціально-економічного та екологічного розвитку, впливають на структуру і зміст економічних земельних відносин (інтересів) і в підсумку на стале (збалансоване) землекористування. В цьому зв'язку, економіку землевпорядкування можна назвати "збалансованою" економікою, роблячи цим акцент на економічні інтереси відтворення екосистем сталого землекористування в умовах антропогенного впливу на якість земельних та інших природних ресурсів. Розроблено логічно-змістовну схему анатомії сталого (збалансованого) землекористування в якій відображено місце екологічної та економіки землевпорядкування щодо розвитку збалансованого землекористування при відповідному рівні матеріального достатку щодо організації розумного землекористування яка повинна виходити з економіки рівноважної взаємодії суспільства та природи. Обгрунтовано, що концептуальні засади розвитку економіки землевпорядкування базуються на теорії нормативної економіки та ідеології сталого (збалансованого) розвитку землекористування в основі якої лежить утвердження екологічних та моральних цінностей. Індикаторами розвитку економіки землевпорядкування є екологізація та капіталізація землекористування на засадах запропонованих моделей систем відтворення та зростання вартості земельного і екологічного капіталів.

Дослідження тезаурусного каркасу теорії землеустрою станом на 11.02.2022 р. показало, що абсолютним чемпіоном за згадуваннями у Всесвітній мережі Інтернет Google є поняття "Land organization" -8,4 млд. згадувань, на другому місці -"Legal Land organization" та "Economics of land organization" (відповідно 5,7 та 5,5 млд. згадувань). Також слід відмітити, що в зарубіжній практиці землеустрій розуміється в різних аспектах, залежно від напряму вирішення проблем розвитку територій та їх землекористування, тому згадуваність переважає в рази. Розширюючи сутність сучасного землеустрою не тільки в інженерно-технічному напрямі але і в правовому, економічному та еколого-економічному, потребують розширення дослідження щодо землевпорядкування та територіально-просторового планування розвитку землекористування, формування територіальних природоохоронних обмежень (обтяжень), створення інституції (системи) землевпорядних регламентів. Виходячи із необхідності запровадження в Україні комплексної багатофункціональної системи управління земельними ресурсами авторами констатовано, що система землевпорядкування це сукупність загальнодержавних заходів, що всебічно забезпечують регулювання земельних відносин та раціональне використання й охорону земельних ресурсів країни як основи життя і діяльності людини, найважливішого природного ресурсу, загального територіального базису, засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві, та основної складової нерухомості, як об'єкта, що системно об'єднає всі дії держави і суб'єктів землегосподарювання на розвиток сталого (збалансованого) землекористування. Вона включає такі підсистеми: планування використання земель, землеустрою (у прикладному розумінні), землевпорядкування (у прикладному розумінні), державний фонд землевпорядної документації, державний земельний кадастр, оцінка земель та земельний моніторинг. Розроблено логічно-змістовну схему методологічного процесу реалізації основних складових системи землевпорядкування як базової основи його економіки. Враховуючи сучасні зміни соціально-економічного і екологічного середовища та розвиток інституціонально-поведінкової економічної науки, авторами відмічено відставання теорії і методології землевпорядної науки від цих процесів. В цьому зв'язку, формування і розвиток економіки землевпорядкування в цілому, і особливо його теорії та практики, має бути пов'язано із розвитком змісту і сутності в суспільному інституційному середовищі основних складовими системи землевпорядкування. Передплатний індекс 21847 АГРОСВІТ № 21, 2022 13 ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ В Земельному кодексі України (2001 р.), під землеустроєм розуміється "сукупність соціальноекономічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил" [1]. Відповідно, розвиток системи землевпорядкування не-It was found that currently there are still problems, the solution of which is of primary...

Сьогодні сільськогосподарське виробництво виступає одним із факторів антропогенного впливу на земельні ресурси та навколишнє середовище, насамперед через інгредієнтне забруднення грунту, водних об'єктів, продоволь-дарського землекористування за такими критеріями: типи і підтипи сівозмін розміщуються із врахуванням еродованості (деградованості), крутизни схилів та інших природних факторів, що впливають на рівень інтенсифікації землекористування; сівозміну (садово-ягідну або іншу плодозміну) включені тільки ті культури, які добре адаптовані до місцевого клімату і придатності грунтів; найкращим чином використовується цінність попередньої культури; не допускається накопичення шкідників і хвороб, які передаються через грунт; періоди оголення грунту на протяжні; ефективно подавлюються бур'яни; найкращими можливими способами використовуються кліматичні умови вирощування культур в різні періоди року; підтримується родючість грунту; використання земель може здійснюватися з розумним розподілом праці; задовольняються потреби асортименту продовольства і сировини; використовуються всі доступні знання.It is noted that according to the UN FAO, agriculture accounts for more than 13% of the total volume of anthropogenic greenhouse gas emissions therefore, the greening of agricultural land use is one of the most important directions of development in order to protect land and nature and provide the population with ecologically clean products. Unfortunately, in Ukraine, the level of land tillage reaches an average of 54%, and in some regions -70% or more. In order to implement measures to reduce the arable area of the territory of Ukraine from 54% to 44%, as provided for by the Concept of the National Targeted Program for the Use and Protection of Land, regional standards for plowed land are proposed. To bring the arable land area in Ukraine to the proposed standards, it must be reduced from 32,756.0 thousand hectares to 27,412.7 thousand ha or reduced by 5,343.3 thousand ha, which is 16.3%. Accordingly, the arable area of the territory of Ukraine will decrease to 45.4 percent. To implement this measure in the country, it is necessary to redistribute the arable land area of 5 343.9 thousand hectares according to functional use through land planning, which is subject to change of its functional use. It is proposed to use 2049.9 thousand hectares in soil protection and soil restoration crop rotations, 208.0 thousand hectares for expansion of areas under windbreaks and 2878.0 thousand hectares for non-conventional agricultural land use. Therefore, it is possible to implement this measure not by the conservation of arable land, as suggested by a number of scientists, but by the development of conceptual approaches to the use and protection of arable land in the non-conventional agricultural land use. Since non-conventional agricultural land use includes alternative agricultural technologies, soil protection and soil restoration methods of land use, expanding its area is one of the directions of greening agricultural land use. At the sa...

Land planning specialization of land relations and land use system has significantly strengthened the role and place of land planning activities in the development of the country's economy and its territories. However, the theory of land organization and land planning does not keep up with the demands of practice. The functions, subject and objects of land organization and land planning are declared to a limited extent. Therefore, the purpose of the study is to substantiate the current development of land organization and land planning in Ukraine on the basis of the latest institutional and behavioral economic theory. It is substantiated that land planning activity is a socio-economic institution that provides trust, understanding and in the socio-economic area, through professional processing, submission and interpretation for users of land information about the facts and processes of organizations (institutions). In the narrow sense the land planning is the Institution of transformation using specific methods, rules (its formal component) and professional skills and judgments (informal component of the institution) of land managing facts in the language of numbers for understanding and manageability of all subjects of the socio-economic area. In a broad sense, land planning as an institution forms a certain face of land-tenure and land-use, state land institutions, public and other organizations (institutes) who organize and manage the use and protection of land and other natural resources and provide important informational content of local, regional, national and global socio-economic areas. The institution of land planning is primarily characterized by the state of the informal component, its ability to influence the adoption and compliance with the «rules of the game» through «organizations-institutions» (primarily associations of professional land surveyors). Influence the effective representation of management and economic activities related to land in society. This increase in theoretical ideas opens up new ways to develop land planning and, consequently, land reform measures. Its scientific and legal components («rules of the game») are increasingly based on ideas, the influence of the professional environment, which should become more and more organizationally united. On the other hand, the institutional theory of land planning opens the possibility and substantiates the need for the use of state regulatory bodies, scientific schools, professional associations of land surveyors, the ideology of «land planning engineering» and «land planning imperialism» in land policy.

Мета. Метою статті є визначення стану обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні після зняття мораторію, його особливостей та інституціональних проблем, які виникли в процесі ринкового обігу земельних ділянок власників земельних часток (паїв). Методологія / методика / підхід. У процесі дослідження на основі діалектичного методу пізнання використано такі методи: абстрактно-логічний – для систематизації наукових публікацій, присвячених питанню обігу земель сільськогосподарського призначення, його стану, особливостей і проблем, які виникли в процесі відкриття ринку обігу земельних ділянок власників земельних часток (паїв); аналізу, синтезу, порівняння – для аналізу та порівняння кількості здійснених угод із земельними ділянками за певний проміжок часу (продаж земельних ділянок юридичними особами та громадянами, успадкування та ін.), ціни і площі здійснених угод; метод узагальнення – для формування теоретичних узагальнень і висновків. У процесі роботи використовували офіційні дані Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а саме: для відображення реальних кількісних і вартісних (цінових) показників стану обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні. Результати. За результатами дослідження стану, особливостей і проблем обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні визначено, що зазвичай аналізують такі показники, як кількість здійснених угод із земельними ділянками за певний період часу, ціна та площа здійснених угод. Установлено відсутність кореляційного зв’язку між середньою вартістю 1 га земель і кількістю земельних ділянок та їх розміром, що зумовлено продажем ділянок за ціною, що майже рівнозначна нормативній грошовій оцінці. Наведений рейтинг активності обігу земель сільськогосподарського призначення свідчить, що дані в регіональному зрізі є досить строкатими. Констатовано, що ціни на земельні ділянки неповною мірою відображають співвідношення попиту і пропозиції, а здійснення трансакцій із земельними ділянками в процесі обігу створює ще більшу парцеляцію землекористування. Крім того, на прикладі аналізу трансакцій Узинської територіальної громади Київської області підтверджено, що ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), майже дорівнює їх нормативній грошовій оцінці. Здійснений аналіз площ земельних ділянок, набутих у власність фізичними та юридичними особами, показав недотримання законодавчих норм. Зокрема, для окремих фізичних осіб площа придбаних ділянок перевищує норму в 15–95 разів, для юридичних – у 10–50 разів. Оригінальність / наукова новизна. Оригінальність дослідження полягає в тому, що наведений аналіз рейтингу активності обігу земель сільськогосподарського призначення дав змогу констатувати той факт, що ціни на земельні ділянки не визначаються співвідношенням попиту і пропозиції, а штучно формуються на рівні нормативної грошової оцінки земель. Установлено, що здійснення трансакцій із земельними ділянками в процесі обігу не сприяє раціоналізації землекористування сільськогосподарських товаровиробників, а посилює парцеляцію землекористування. Дослідження взаємозалежності підтвердило відсутність зв’язку між середньою вартістю 1 га та кількістю проданих земельних ділянок (r = 0,027) і їх розміром (r = -0,407). Практична цінність / значущість. Основні результати дослідження можуть бути використані як інформаційна основа для вирішення базових інституціональних проблем обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні після шестимісячного зняття мораторію; для здійснення відповідних заходів щодо вдосконалення прогалин законодавства в контексті придбання земельних ділянок в одні руки та посилення вимог до виконавців експертної оцінки щодо обґрунтування ринкової вартості земельних ділянок відповідно до чинної методики.