In the article, the authors analyzed successes and failings of the Ukrainian economic diplomacy in Latin America region. Such results were achieved by analyzing the degree of scientific investigation the possibilities, features and basic characteristics of economic diplomacy by contemporary Ukrainian and foreign researchers, as well as by analyzing the websites of Ukrainian embassies in Latin American countries and using the information of the State Statistics Service of Ukraine and mass media. Researchers drew attention to the peculiarities of economic relations between Ukraine and Latin America countries. It has been found that bilateral relations between Ukraine and Latin American countries are generally poorly developed, the embassies of Ukraine exist only in five countries: Mexico, Cuba, Argentina, Brazil and Chile, and these embassies in turn represent Ukraine’s national interests in 15 other Latin American countries. Ukraine has the most well-established economic relations with the first five above-mentioned countries as a result of economic diplomacy. It was concluded that Ukrainian economic diplomacy has some achievements (the developing of volume of export-import operations between Ukraine and all regional countries, except Cuba, and the opening of the honorary consulate in Chile) and failings (the lack of diplomatic missions in all LA countries, problems with updating information on planned activities in the economic sphere (2015, 2016) on the embassies’ web-site, negative trade balance for Ukraine).

Враховуючи актуальність теми протидії гібридним загрозам для України, автор звертає увагу на нормативно-правову базу Європейського Союзу, яка визначає гібридні загрози та передбачає дії та заходи щодо протидії їм. З 2016 року розробляється та поглиблюється нормативно-правова база, яка безпосередньо призначена для боротьби з гібридними загрозами, окремий розділ Стратегії безпеки ЄС 2020 присвячений боротьбі з гібридними загрозами, а також можливість застосування окремих статей Договору про ЄС. Основна відповідальність за боротьбу з гібридними загрозами лежить на державах-членах, але у випадках, коли загрози виходять за межі їхніх кордонів і стосуються організації, відповідальність несуть Комісія, Високий представник та новостворені органи: HFC, East Stratcom, Horizontal Working Group, Center досконалості у боротьбі з гібридними загрозами. Проаналізовані документи демонструють важливість координації всіх інституцій ЄС у боротьбі з гібридними загрозами. Якщо в документі 2016 року йдеться здебільшого про Комісію, Верховного представника, HFC, INTCEN, EEAS, то в наступних документах кількість інституцій, які беруть участь у такій протидії, розширються завдання для Ради ЄС, Європарламенту та різних ЄС оборонні та розвідувальні органи.

No abstract

У статті аналізується розвиток сіоністського руху у Туреччині після Першої світової війни та ставлення до цього посланця Іспанії в Туреччині Хуана Севента. Також автор прагнув охарактеризувати поради, які надає Х. Севент своєму керівництву щодо сприйняття/реакції на такі події. Було здійснено спробу вписати розвиток сіонізму в Палестині у загальні тенденції міжнародних відносин того часу.

Питання розвитку іспано-британських відносин після Першої світової війни досить побіжно досліджувалося як зарубіжними так і вітчизняними науковцями. Тому навіть на сучасному етапі у працях дослідників побутує така думка, що у міжвоєнний період відносини між двома країнами майже не розвивалися. З огляду на це, автори поставили собі за мету на основі іспанських та радянських періодичних видань того періоду, які були одним з важливих джерел інформації, проаналізувати іспано-британські відносини після Першої світової війни. У ході дослідження було встановлено, що протягом 20-30-х рр. відносини між Іспанією та Великою Британією були більше розвиненими у економічній сфері, але складними та суперечливими у політичному напрямку.