Вступ. Висока врожайність будь-якої сільськогосподарської куль-тури -найбільш важливий критерій у рослинництві. Одним із шляхів розв'язання цієї проблеми є створення сортів польових культур з високим генетичним потенціалом урожайності, екологічно пластичних, стійких до біотичних і абіотичних стресів, спроможних забезпечити якщо не рекорд-ну, то досить стабільно високу біологічну продуктивність у широкому діапазоні коливань кліматичних умов, адекватно реагувати на них [1,2].Важливе місце серед зернових культур займає пшениця, яка виро-щується по всьому світу, є головним продовольчим продуктом при-близно для 35% населення земної кулі і забезпечує близько 20% по-треб людства в енергії [3]. Вирощування високопродуктивних сортів пшениці м'якої озимої за відповідної культури зонального землероб-ства з урахуванням їх адаптивних властивостей дає змогу підвищити врожай зерна на 11-50% [4]. Натомість у багатьох господарствах уна-слідок порушень сортових агротехнологій і через недостатній рівень адаптивності використовуваних сортів урожайний потенціал останніх реалізується лише на 30-50% [5][6][7]. 99 Миронівський вісникВипуск 2, 2016Аналіз літературних джерел, постановка проблеми. Адап тивність сорту є однією з найважливіших його властивостей. Тому селекція на адап-тивність -один з головних напрямів сільськогосподарської науки, їй при-діляється значна увага в селекційних програмах наукових центрів світу [8].Досягти підвищення і стабільності у часі та просторі врожайності і якості зерна можна шляхом створення і впровадження у виробництво нових сортів, що поєднують максимальну продуктивність з підвищеним рівнем гомеостатичності [9, 10]. В.В Хангільдін і М.А. Литвиненко [11] вважають кращими гомеостатичні сорти з високим середнім значенням ознаки врожайності зерна і найменшим варіюванням відносно умов ви-рощування. Але зважаючи на тенденцію звуження ареалів впроваджен-ня сортів і скорочення циклу сортозаміни необхідно створювати також і вузькоспеціалізовані сорти, що можуть забезпечити максимальну вро-жайність. Вочевидь, актуальними є проблема створення високоврожай-них та екологічно пластичних сортів із високими адаптивним потенціа-лом та стійкістю до стресових чинників, а також пошук шляхів їх оцінки.На сьогодні найбільш поширеним способом комплексної оцінки плас-тичності є аналіз урожаю зерна сортів і ліній за ряд контрастних за гід-ротермічними умовами років або на основі сортовипробування у різних ґрунтово-кліматичних умовах. Відмінності агрокліматичних умов у часі і просторі в період проведення досліджень сприяють об'єктивній оцінці адаптивного потенціалу та сортовій варіабельності пшениці м'якої ози-мої [1]. Відомо декілька методів оцінки пластичності і стабільності сортів [12][13][14][15], що передбачають реєстрацію значень кількісних ознак як міні-мум на двох контрастних фонах. Щоб повніше охопити весь спектр агро-кліматичних умов майбутнього ареалу розповсюдження генотипів, мож-на моделювати різні метеоумови в одній екологічній зоні шляхом сівби селекційного матеріалу в різні строки з інтервалом 10 днів [15,16].Мет...

Breeding and seed production ÂñòóïÎäí³ºþ ç ïð³îðèòåòíèõ ñêëàäîâèõ ÷àñòèí ñåëåêö³éíèõ ïðîãðàì ùîäî ïøåíèö³ º âèêîðèñòàííÿ âèõ³äíîãî ìàòåð³àëó ÿê â³ò÷èçíÿíîãî, òàê ³ çàðóá³aeíîãî ïîõîäaeåííÿ‚ ãåíå-òè÷íå ð³çíîìàí³òòÿ ÿêîãî ìຠïðàêòè÷íó ö³íí³ñòü ï³ä ÷àñ ñòâîðåííÿ íîâèõ ñîðò³â [1][2][3][4]. Ñèñòåìàòè÷íå âèâ÷åííÿ êîëåêö³éíîãî ìàòå-ð³àëó çà àäàïòèâíèìè îçíàêàìè äຠçìîãó âèÿâëÿòè çðàçêè ³ç ö³ííèìè îçíàêàìè ³ âëàñòèâîñòÿìè äëÿ åôåêòèâíîãî âèêîðèñòàííÿ â ïðàêòè÷í³é ñåëåêö³¿ [5‚ 6].Ó ñâ³òîâîìó ãåíîôîíä³ ïøåíèö³ íàë³÷óºòüñÿ çíà÷íà ê³ëüê³ñòü ñîðò³â ³ ôîðì, ÿê³ ìîaeíà âè-

No abstract

No abstract

Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин 82 № 2' 2013 істРіЯ НАУКИ 82 тріумфальний ювілей миронівської 808 у виробництві та селекції УДК 633.11.«324»: 631.527 Тріумфальний ювілей Миронівської 808 у виробництві та селекції іСторія науки Л.А. Коломієць Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН В.А. Власенко, доктор сільськогосподарських наук Сумський національний аграрний університет В.С. Кочмарський, кандидат сільськогосподарських наук В.В. Кириленко Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН