Real prevention of gestosis is based on preclinical diagnosis taking into account absence of organic changes and prevalence of functional-dynamic disorders when their preventive therapy is the most effective. Functional disorders of internal organs are clinical reflection of general psycho-vegetative instability of an individual (his constitutional somatogenic or situationally conditioned emotional instability). From the reports of recent years, none of the works have highlighted certain individual psychological features of the pregnant woman - emotional instability, anxiety, sensitivity, etc., which are an essential part of the constitutional-biological predisposition.

Г енітальний пролапс (ГП) залишається доволі пошире-ним гінекологічним захворюванням, що посідає третє місце у структурі захворювань пацієнток літнього віку, в яких не завжди вчасно та правильно вирішується питання хірургічної реабілітації, яка створює умови для розвитку рецидиву генітального пролапсу (РГП) та негативно впли-ває на якість їхнього життя. Окремі дослідники вважають, що в основі формування РГП лежать тривале або надмірне підвищення внутрішньочеревного тиску і дистрофічні змі-ни у фасціально-лігаментарному апараті статевих органів (ФЛАСО), що відповідає за їхнє анатомічне положення.Автори стверджують, що розвиток дистрофічних порушень ФЛАСО має поліетіологічний характер. Більшість із цих факторів так чи інакше виявляють майже в усіх жінок. Поряд із тим у доступній фаховій літературі не виявили узагальнених робіт, в яких наведений багатофакторний аналіз причин розвитку РГП із визначенням ступеня впли-ву на його реалізацію. Відсутність повноцінного вирішення цього питання не дає можливості обґрунтовано визначити групи ризику формування РГП і окреслити шляхи його профілактики. У зв'язку з цим відзначають велику кіль-кість рецидивів після хірургічного лікування генітального Генітальний пролапс залишається доволі поширеною гінекологічною патологією, що посідає третє місце у структурі захворювань пацієнток літнього віку, в яких не завжди вчасно та правильно вирішується питання хірургічної реабілітації. З метою уточнення ролі екстрагенітальної патології в патогенезі рецидиву геніального пролапсу виконали ретроспективний аналіз обстежень 1795 жінок. Виявили, що розвиток дистрофічних порушень фасціально-лігаментарного апарату статевих органів має поліетіологічний характер: тривале або надмірне підвищення внутрішньочеревного тиску і дистрофічні зміни у фасціально-лігаментарному апараті статевих органів. Одну із ключових позицій у патогенезі розвитку рецидиву генітального пролапсу посідає дисплазія сполучної тканини. Її ознаки на тлі станів, що викликають підвищення внутрішньочеревного тиску, слід враховувати як фактор високого ризику формування рецидиву в пацієнток, яким планується первинне оперативне втручання з приводу генітального пролапсу. Анализ экстрагенитальных факторов развития рецидива генитального пролапса Р. Н. Банахевич, К. Б. Акимова, Е. А. Париенко, Е. А. ВдовиченкоГенитальный пролапс остается достаточно распространенной гинекологической патологией, которая занимает третье место в структуре заболеваний пациенток пожилого возраста, у которых не всегда вовремя и правильно решается вопрос хирургической реабилитации. С целью уточнения роли экстрагенитальной патологии в патогенезе рецидива генитального пролапса провели ретроспективный анализ обследований 1795 женщин. Установлено, что развитие дистрофических нарушений фасциально-лигаментарного аппарата половых органов носит полиэтиологический характер: длительное или чрезмерное повышение внутрибрюшного давления и дистрофические изменения в фасциально-лигаментарном аппарате половых органов. Одну из ключевых позиций в патогенезе развития рецидива генита...