Some study revealed the absence of a generally accepted approach to determining the requirements for the efficiency and effectiveness of technology as an object of civil and economic relations. The need to form recommendations on the content of legal norms and contractual clauses that can be used to fix them in the specified means of regulation is substantiated. It is proved that provided that the current legislation of a particular country fixes universal criteria for determining the effectiveness of technology, this will have a positive impact on their transfer. Thus, on the one hand, all participants in the relationship of technology circulation will receive indicators and an understanding of how to separate an effective technology from pseudo- and outdated technologies. On the other hand, public officials will have a guideline on what technologies cannot be provided with budget funding and support. And the parties to the contractual relationship will be able to fix in the relevant agreements more effective protective clauses, which will help protect their legitimate interests and stabilize investment risks. Existing approaches to determining the degree of efficiency of technologies were defined and systematized. The analysis of the feasibility and possibility of using macroeconomic and local performance indicators was carried out. General circumstances have been formed that affect the formation of the category of technology efficiency. These include the territory and level of technological development of the implementation area. The suitability and adaptability of the technology to the ability to perform the tasks assigned to it and others. As a result of the study, universal designs for identifying the effectiveness of the technology were proposed. They are proposed for use in the formation of national and international legislation and protective contractual clauses

Товкун Л.В., к.е.н., доцент, доцент кафедри фінансового права Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Стаття представляє аналіз проблемних питань щодо адаптації національної системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). У ній робиться висновок, що саме складність механізмів взаємодії з інвесторами і кредиторами в різних країнах привела до необхідності розвитку глобальної системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Перехід України до Міжнародних стандартів фінансової звітності є вимогою часу і зумовлений необхідністю виконання договірних зобов'язань країни щодо подальшої інтеграції її до Європейського Союзу. У процесі розгляду основних світових систем стандартів фінансової звітності, а саме Міжнародних стандартів фінансової звітності і Системи загальноприйнятних принципів бухгалтерського обліку (ГААП), автором проаналізвані їхні загальні особливості і висловлена думка про те, що, незважаючи на їхнє сближення, саме Міжнародні стандарти фінансової звітності є системою наднаціональних стандартів, які були розроблені з метою уніфікації підготовки фінансової звітності міжнародними компаніями й іншими користувачами. Окрема увага приділяється аналізу переваг і проблем адаптації Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні. Серед переваг визначаються: надання більш детальної, прозорої, правдивої і доступної інформації для користувачів; підвищення рівня інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання через можливість їхнього виходу на нові ринки капіталу. До проблем можна віднести: складність практичного застосування стандартів, необхідність перебудови філософії облікового й управлінського персонала. Під час розгляду структури Міжнародних стандартів фінансової звітності зазначено, що кожний із документів у складі Стандартів має своє значення, але, виходячи з того, що він є елементом системи, його застосування окремо від інших складників неможливе. За результатами дослідження зроблено висновок, що успішна адаптація Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні має відповідати загальноекономічним пріорітетам розвитку країни і можлива лише за умови виважених дій державних оганів законодавчої і виконавчої влади, міжнародної співпраці в рамках спеціалізованих професійних організацій із питань опрацювання Міжнародних стандартів фінансової звітності. Ключові слова: гармонізація системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності, адаптація національного законодавства до МСФЗ, Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), Система загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (ГААП), директиви ЄС, міжнародні інвестиції, Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, користувачі фінансової звітності, Концептуальна основа МСФЗ, система МСФЗ. The article presents an analysis of problematic issues concerning the adaptation of the national accounting and financial reporting system in Ukraine to the international financial reporting standards (IFRS). It concludes that it is the complexity of the me...

No abstract

No abstract

No abstract