Резюме. В експерименті визначали доцільність застосування способу медичної навігації, ендоскопії та радіовізіографії на тлі дії травматичного фактора на біологічну тканину при оперативному втручанні. Мета дослідження – визначити ефективність способу медичної навігації у доклінічному дослідженні з використанням платформи Android та приладу мобільного зв’язку при оперативному втручанні для максимально можливого збереження кісткової тканини. Матеріали і методи. Проведено експериментальну операцію дентальної імплантації із реєстрацією впливу травматичного подразника на окістя в ділянці імплантата. Для контролю позиціонування імплантата використовували навігаційний модуль (патент України № 68641), який інтегрували з мобільним телефоном на платформі Аndroid. Динамічний тиск на окістя також визначали за власною методикою із застосуванням тензорезистора. Деформацію кісткової тканини досліджували за допомогою індуктивного вимірювача переміщення. Результати експерименту ми порівняли із результатами, одержаними в експерименті з навігаційними системами, інтегрованими зі стаціонарним комп’ютером під управлінням ОС WINDOWS. Визначали доцільність інтегрування приладу медичної навігації на платформі Аndroid із стандартизованою стоматологічною установкою з позиції ергономіки роботи лікаря-імплантолога. Результати досліджень та їх обговорення. Клілінічні випробування приладу медичної навігації «Навігатор ЮК-А» забезпечили точність кутового позиціонування імплантата на рівні 2±0,5' (якщо кутове переміщення менше 25') і 1±0,5' (якщо кутове переміщення менше 5'), точність лінійного позиціонування складала (0,50±0,050) мм (при переміщенні імплантата до 10 мм). Проміжок до 0,1–0,5 мм між окістям і платформою імплантата є граничним. При однаковому обертовому зусиллі в ділянці платформи імплантата тиск на кісткову тканину зростає непропорційно, а при деякому значенні має руйнівний характер. У 22 % випадків ми спостерігали продов­ження процесу деформації кісткового прошарку на протязі ≈ 3 хв після зняття механічного навантаження. При порівнянні експериментів результати зіставні, різниця швидкості передачі даних суб’єктивно не визначається. Можливе подвійне застосування платформи приладу. Висновки. Запропонований підхід оптимізує процес оперативного втручання і рекомендований до клінічного застосування. Використання платформи Android у системах медичної навігації актуальне у зв’язку з розвитком телекомунікаційних технологій.