Purpose: to determine specific features of bio-geometric profile of posture and physical fitness of students in process of physical education. Material: 250 students were tested. Video-recording and analysis of bio-geometric profile of human posture were fulfilled. Program Torso was used for this purpose. Results: it was found out that only 15.2% of students had correct posture. The most quantity of posture abnormalities was detected in 36.4% of the tested. In sagittal plane we observed the following types of abnormalities: round back - in 24.4% of students, slouching back - in 24% of students. We found that 63.3% of students with normal posture are in zone of risk. Low backbone flexibility, mobility of hip joints and elasticity of hamstrings was detected on students. Conclusions: students with unsatisfactory bio-geometric profile of posture (scoliosis posture - 43.33%; round back - 23. 33%; slouching back - 22. 73%) are in the called pre-morbid state of muscular-skeletal apparatus.

The article provides information on the peculiarities of the organization of physical education process for students in the distance learning settings. Methods: analysis and generalization of scientific and methodological literature and documentary materials, pedagogical research methods (pedagogical observation), physical activity assessment methods, and methods of mathematical statistics. The study was conducted at the Kyiv National Economic University. The study involved 48 first and second year male students. Certain shortcomings in the organization of physical education process in a distance learning format were emphasized. A decrease in the degree of student satisfaction with the physical education process was identified, which occurred due to a number of shortcomings of distance learning, namely, a decrease in the effectiveness of education as a result of a lack of practical knowledge and skills, a lack of live communication, undeveloped motivation, and an insufficient level of theoretical training. Furthermore, the difficulties in mastering the proper technique of exercises without special sports equipment were identified. It was found that the level of physical activity of students further deteriorated during the distance learning period. Recommendations were developed to increase the effectiveness of the organization of the physical education process during the distance learning period, which included interactive learning, keeping an electronic health journal, using a wide base of video lessons with accessible and interesting types of physical activity for students with different levels of fitness.

Онтокінезіологічний підхід до фізичного виховання ґрунтується на усвідомленні складнощів рухової діяльності, оволодіння основами системного підходу до аналізу складних явищ м’язових рухів у всіх проявах. Мета дослідження полягала в теоретико-методологічному обґрунтуванні застосування онтокінезіологічного підходу до фізичного виховання студентів. Матеріал та методи. У ході наукової роботи проводили аналіз і синтез філософської, психологічної, педагогічної, загальнонаукової літератури, абстрагування й конкретизацію. Результати. Установлено, що такий підхід, розглянуто як метапредметний як базис спортивної науки, може використовуватися для побудови систему фізичного виховання студентів, що враховує інтеграцію інтелекту- альних і рухових здібностей у процесі фізичного виховання. Охарактеризовано поняття «кінезіологічний потенціал» та кінезіологічні компетентності. Розглянуто теоретико-методичниі підходи до розуміння кінезіологічних компетентностей, а саме антропологічний, культурологічний, особистісно-діяльнісний і компетент- нісний. Означено, що кожен підхід як підсистема включає обов’язкові елементи: поняття, принципи, форми й методи. Визначено основні педагогічні принципи фізичного виховання студентів. Висновки. Отже, педагогічна система фізичного виховання студентів, заснована на онтокінезіологічному підході, являє собою інтегративну єдність антропологічного, культурологічного, особистісно-діяльнісного й компетентнісного підходів, що сприяють досягненню поставленої освітньої мети. Системоутворювальним фактором побудови цієї системи є мета її функціонування – формування кінезіологічних компетентності студентів, що розглядається як здатність і готовність особистості до саморозвитку та самовдосконалення свого кінезіологічного потенціалу, що більшою мірою відповідає сучасним вимогам процесу фізичного виховання у вищій школі.