Питання біологічної безпеки та біозахисту мають важливе значення для репутації та відповідальності кожної наукової установи, будь то дослідницька, наукова чи виробнича. Кожен ризик – яким би малим він не був – повинен бути врахований, оцінений та належним чином пом’якшений. У цій статті ми проводимо огляд основних патогенних біологічних об’єктів, надаємо статистику співвідношення виявлених випадків захворювання та смертності серед основних лабораторно-набутих інфекції (Laboratory-acquired infections) (LAI) та співвідношення виявлених випадків захворювання та смертності серед основних умовно-патогенних біологічних агентів. Розглядаємо підбір заходів, що керують впровадженням біобезпеки та біозахисту в обмежених середовищах, і те, як вони застосовуються в Україні, серед чого визначаємо, які заходи проводять у лабораторії кожного рівня біологічної безпеки (Biological safety levels) (BSL). Коротко характеризуємо особливості контролю за мікробіологічним забрудненням біотехнологічної та фармацевтичної продукції. В результаті проведеного аналізу можемо зробити висновок, що хоча біобезпека та біозахист направлені на здійснення різних цілей, вони часто вирішуються разом, особливо в умовах обмеженого використання, призначені для забезпечення безпеки працівників лабораторій, включають використання різних первинних та вторинних бар’єрів, багато з яких зумовлені появою нових технологій у галузі матеріалознавства та техніки. Ключові слова: біозахист, біобезпека, охорона праці, група ризику, LAI, BSL