РЕЗЮМЕ. У статті представлено матеріали дослідження змін психологічних характеристик студентів під час війни. Мета – дослідити зміни психологічних характеристик за тестом FPI форма B у студентів IV–V курсів медичного факультету через тиждень і через рік від початку війни. Матеріал і методи. Проведено обстеження 30 чоловіків і 30 жінок віком 20–22 роки, які є студентами IV–V курсів Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. Перше анкетування проведено 3 березня 2022 року, друге – 24 лютого 2023 року. Психологічне обстеження проведено за допомогою Фрайбурзького особистісного опитувальника FPI форма B. Перед початком кожного тестування студентів інформували про умови його проведення і методики, які будуть використовуватися, їм надавали гарантії нерозголошення отриманої інформації, що відповідає принципам інформаційної згоди. Результати. Відповідно до отриманих досліджень виявлено, що у жінок під час другого анкетування, порівняно з першим, достовірно зменшилися показники за шкалами: спонтанна агресивність (на 18,0 %), депресивність (на 15,1 %), сором’язливість (24,9 %), відкритість (20,2 %) та емоційна лабільність (16,8 %), зросли – товариськість (92,2 %), урівноваженість (27,9 %) та маскулінність/фемінність (31,6 %). У чоловіків достовірно зменшилися невротичність (на 20,9 %), спонтанна агресивність (на 22,2 %), дратівливість (на 33,1 %), реактивна агресивність (на 29,4 %), зросли – урівноваженість (на 26,8 %) і відкритість (на 34,5 %). Висновки. Результати психологічних досліджень студентів за 03.03.2022 та 24.02.2023 показали, що молодь повернула всі звичні захисні механізми, адаптувалася та відновила психологічний ресурс. Психоемоційний стан студентів стабілізувався. Отже, війна спровокувала стадію резистентності загального адаптаційного стрес-синдрому, при якому нервова система змогла виробити достатню кількість ресурсів для того, щоб впоратися зі стресом.

Вступ. В останні місяці, у зв’язку з війною на території України, значно зросла кількість людей, які тривалий час перебували в малорухомому положенні й у стресовому стані. Провідною ланкою виникнення будь-якої патології залишається розвиток оксидативного стресу, що впливає на появу порушень серцево-судинної системи. Мета дослідження – оцінити розвиток оксидативного стресу в гомогенаті серця щурів при розвитку іммобілізаційного стресу. Методи дослідження. Досліди виконано на 60 безпородних щурах-самцях масою 180–210 г. Тварин поділили на 5 груп: контроль, стрес 1 добу, стрес 2 доби, стрес 3 доби, стрес 4 доби. Стрес моделювали шляхом одногодинної іммобілізації щурів спинкою донизу. Дослідження тварин у кожній групі проводили в контролі, через 1 добу після останньої іммобілізації. Під тіопентал-натрієвим наркозом здійснювали забір серця, в гомогенаті якого визначали вміст дієнових кон’югатів, ТБК-активних продуктів, супероксиддисмутазну і каталазну активність. Результати й обговорення. У щурів-самців через 1 добу після одноразового епізоду стресу, порівняно з контролем, відмічено підвищення концентрації дієнових кон’югатів на 41,4 % (p<0,001), ТБК-активних продуктів – на 21,1 % (p<0,01), зростання супероксиддисмутазної активності на 38,5 % (p<0,001), каталазної – на 68,5 % (p<0,001). Збільшення вмісту дієнових кон’югатів і ТБК-активних продуктів спос­терігали через 2 і 3 доби стресу, але показники знижувалися після 4 іммобілізацій. Зростання супероксиддисмутазної і каталазної активності відзначено через 2 доби стресу, але показники зменшувалися через 3 доби, збільшувалися через 4 доби порівняно з попереднім терміном. Висновки. Розвиток оксидативного стресу в серці щурів при іммобілізаійному стресі залежить від кількості стресових епізодів. При триразових одногодинних іммобілізаціях у щурів-самців розвивається дистрес, при одно- і дворазових – еустрес.