РЕЗЮМЕ. Частота безплідних шлюбів на території України коливається від 15 до 25 % всіх подружніх пар, що перевищує критичний рівень 15 %, вказаний групою експертів ВООЗ, при якому безпліддя є фактором, що значно впливає на демографічні показники в країні та становить державну проблему. Безпліддя в шлюбі – одна з найактуальніших проблем сучасного суспільства та сучасної медицини, незважаючи на успіхи, досягнуті широким застосуванням методів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Питання створення сімʼї та материнства інколи відкладають до того часу, коли зачати дитину для подружжя власними силами стає вкрай складно. З віком спостерігають погіршення стану соматичного здоровʼя та зниження репродуктивної функції. Мета – вивчити основні показники функціонального стану репродуктивної системи у жінок пізнього репродуктивного віку. Матеріал і методи. Загалом під спостереженням перебувало 66 жінок пізнього репродуктивного віку. З них 36 хворих на трубно-перитонеальне безпліддя жінок з низьким оваріальним резервом, яким показано застосування програм ДРТ, склали основну групу. Методом простої рандомізації цю групу було поділено залежно від лікувальної схеми і запропоновано застосування PRP-терапії (активація фолікулогенезу). Оцінка функціонування репродуктивної системи проводилась за рахунок визначення таких гормональних показників як пролактин (ПРЛ), тестостерон (Т), кортизон (К) естрадіол (Е2), лютеїнізуючий гормон (ЛГ), фолікулостимулювальний гормон (ФСГ) та антимюллерів гормон (АМГ) у ранню фолікулярну фазу, окрім прогестерону (П), який визначався в лютеїновій фазі. Статистична обробка результатів досліджень проводилася на персональному компʼютері з використанням параметричних та непараметричних методів варіаційної статистики за допомогою прикладного програмного забезпечення «Statistica». Результати. Аналіз гормональних показників функціонування репродуктивної системи виявив статистично значущі відмінності між середніми показниками ФСГ, АМГ, ЛГ, ПРЛ, прогестерону та естрадіолу у жінок основної та контрольної груп, що пояснюється, в першу чергу, наявністю порушень з боку репродуктивної системи у пацієнток основної групи, що є характерним для клінічного перебігу безпліддя у жінок пізнього репродуктивного віку з низьким оваріальним резервом. Висновки. Як показало дослідження, у пацієнток із низьким оваріальним резервом, яким проводилась PRP-терапія, спостерігали кращу оваріальну відповідь та якість ооцитів і, відповідно, результати допоміжних репродуктивних технологій були успішні. Важливим це питання є для жінок старшого репродуктивного віку, оскільки виснаження овуляторного резерву призводить до зниження імовірності народження власних дітей.