Some theoretical and methodological aspects of the use of modern information and communication technologies (ICT) in foreign language education for the "third age" learners are analyzed. The global trend of life-long learning and the development of universities of the "third age" are discussed. Contradictions related to scientific and methodological support of modern ICT in foreign language education for the “third age" learners are outlined. Brief analysis of recent research and publications on the above mentioned issues is offered. Theoretical framework and methods of the research, with a participatory approach as a basis, are described. Content of the foreign language education for the "third age" learners within the conducted research is specified. Results of the research are summarized, methodological recommendations are given and the prospects for further research are outlined.

No abstract

Олена Коротун, канд. юрид. наук, доцент, докторант Науково-дослідного інституту публічного права ІНСТИТУТ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЯК МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У статті підкреслюється важлива роль інституту адміністративної відповідальності у забезпеченні суспільних відносин, де адміністративна відповідальність відіграє одну з провідних ролей у забезпеченні публічних та приватних інтересів у сфері інтелектуальної власності. На підставі проаналізованих вітчизняних законодавчих актів та монографічних досліджень провідних вчених-адміністративістів із вказаної проблематики наголошено, що наразі в теоретичному і практичному полі залишилися проблемні питання, що стосуються вдосконалення інституту адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері інтелектуальної власності.Звертається увага на необхідність удосконалення положень КУпАП щодо суб'єктивного складу осіб, які зобов'язані нести адміністративну відповідальність у разі порушення законодавства у сфері інтелектуальної власності. Для запровадження ефективної правової регламентації адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері інтелектуальної власності, відмежування їх від інших правопорушень треба застосовувати не тільки норми статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері інтелектуальної власності, а й положення Законів України: «Про авторське право і суміжні права», «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», «Про рекламу», «Про державну підтримку кінематографії в Україні», «Про кінематографію», «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування», «Про ліцензування видів господарської діяльності», а також інших нормативноправових актів.Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених нормами статей 156-3, 164-7, 164-8, 164-13 КУпАП; зазначено, що вони не досить чітко сформульовані у диспозиціях вказаних статей, що, безумовно, створює проблемні питання у кваліфікації адміністративних правопорушень у правозастосовній діяльності. Пропонуються шляхи вдосконалення інституту адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері інтелектуальної власності. stated that they are not sufficiently clearly stated in the dispositions of the said articles, which unconditionally creates problematic issues in the qualification of administrative offenses in law enforcement activities, and ways to improve the institution of administrative responsibility for violations of legislation in the field of intellectual property.

No abstract