The aim of the article is to argue theoretically and empirically study the relationship between social expectations and psychological well-being of university students. Methodological starting points of empirical research are outlined. Valid and reliable test methods are used to study the psychological content parameters of social expectations and psychological well-being. The results determined that the psychological features of social expectations and psychological well-being of student's youth are theoretically substantiated. It was found that the respondents have an average level of parameters of psychological well-being and social expectations, which indicates moderate life satisfaction and the presence of adequate orientation in the socio-psychological reality. The most formed components of psychological well-being are the balance of affect and meaningfulness, which indicates the awareness of their own lives by student’s youth. It is recorded that the respondents have the least formed - self-acceptance, positive attitude and autonomy.

У статті описано формування інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Виділено та описано чотири компоненти інформаційної культури вчителя початкової школи: когнітивна (передбачає знання про інформаційне суспільство на глобальному та локальному рівнях і основні його тенденції), операційно-змістова (передбачає вміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології для вирішення різноманітних практичних проблем як особистісних, так і суспільного значення), комунікативна (передбачає знання норм культури поведінки та спілкування з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та дотримання їх), ціннісно-рефлексивна (передбачає критичне ставлення до контенту інформаційних ресурсів, нерозповсюдження та запобігання поширенню дезінформації та інформації аморального, протиправного змісту, дотримання інформаційного законодавства, запобігання комп’ютерній залежності), що лягли в основу розроблення курсу «Культура інформаційної діяльності у початковій школі» для здобувачів вищої освіти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки спеціальності 013 Початкова освіта спеціалізації «Інформатика». Виділено та описано ключові аспекти для ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності, проілюстровано результати впровадження зазначеного курсу. Аналіз дослідження засвідчує приріст у відсотковому відношенні високого і достатнього рівнів інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи. Упровадження розробленого курсу засвідчує, що після його завершення показники високого рівня сформованості інформаційної культури становили на 12,5% більше, ніж на початку експерименту, на достатньому – збільшились на 27,5 %, показники середнього і низького рівнів після завершення експерименту зменшились. Визначено прогностичність досліджуваної проблеми, що полягає в міждисциплінарності розробленого курсу і використанні його науково-педагогічними працівниками в процесі підготовки здобувачів вищої освіти в різних освітніх галузях.

The article deals with the solution of the problem of media education skills formation of the future teacher in the process of vocational training. The concept of "media education skills of the future teacher" is interpreted as a set of intellectual and practical actions that provide the ability of the individual to perform actions in search consciously, selection, processing, analysis, creation of media texts of different styles and genres, projecting and preparation of the results of media education activities. The groups of media-educational skills of the future teacher-dictionary are distinguished: languagecommunicative, analytical-interpretative, text-genre skills, information-technological, projecting. The model of media and educational skills formation of future language-teachers in the process of vocational training is developed and implemented. The model covers theoretical and methodological, substantive-procedural and diagnosticresultant blocks, and is based on personal, competence, praxeological, cultural, text-centric approaches, involves taking into account didactic principles of interdisciplinary integration and aesthetics value of media texts. The effectiveness of the selected forms, methods and means, the result of which are formed by the ability to perceive, critically read, analyze, interpret, create media texts of different styles and genres through the creative application of professional theoretical knowledge, practical skills and techniques of media analysis, has been empirically confirmed. The sample size comprised the experimental group (EG) -132 students and the control group (CG) -124 students. Exclusive author's tests were developed to confirm the validity of the results, which were processed according to Pearson's criterion.

The article reveals the importance of creativity in achieving psychological well-being in teachers of higher educational institutions and substantiates the feasibility of its study. Psychological well-being is considered as an important indicator in people's lives, their desire for the development of personal potential, the formation of positive relationships, and productive creative activity for the benefit of society. The role of creativity in achieving the psychological well-being of a person as a unique creative ability, an important condition for human life, is substantiated. It affects self-acceptance, personal growth, creativity, among others. Creativity indicators (curiosity, creative opportunities, self-confidence, stability and persuasiveness, the desire to be an independent person, the ability to cope, etc.), affecting the psychological well-being of teachers of higher educational institutions, their satisfaction with life, work and themselves are investigated. It was established that the level of creativity is insufficient and that teachers for training specialists in social work have lower indicators than teachers of a foreign language. It is shown that creativity is a factor in psychological well-being and affects the formation of relationships with others, the purposefulness and meaningfulness of life, self-acceptance, personal growth, and the like. Statistically significant differences were found in terms of creativity and psychological well-being of the teachers who were studied depending on gender.

Олешко Петро Степанович Анотація. Стаття присвячена проблемі українськомовної адаптації психодіагностичної методики оцінювання рівня і структури емоційного інтелекту особистості (МЕІ), розробленої російським психологом М. Манойловою. Дослідження проводилося з метою вдосконалення системи професійного добору кадрів для Національної поліції України. У статті викладено теоретичні основи і внутрішню структуру процесу адаптації, розкрито процедуру та результати експериментального дослідження щодо перевірки надійності та валідності адаптованої методики, отримані середньо нормативні показники для загальної вибірки, визначені стандартизовані тестові норми. Результати дослідження довели діагностичну верифікацію УКРАЇНСЬКОМОВНА АДАПТАЦІЯ ОПИТУВАЛЬНИКА РІВНЯ І СТРУКТУРИ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ З МЕТОЮ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОБОРУ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ Доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник Державного науководослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ (Україна)