В статті досліджено окремі аспекти категорії «економіка знань», притаманні їй вітчизняні оцінки й міжнародні індикатори та рейтинги. Проаналізовано стан галузі інформація та телекомунікації України. Оцінено місце України в міжнародних глобальних рейтингах. Відстежено, що з позиції «трансформаційна економіка» у 2018 році в умовах правового режиму воєнного стану вітчизняна економіка знань змістилася у нижчий рівень – «зародження» через обвал ВВП на душу населення, але не стала в ряд «обмеженого розвитку» поруч з країнами з таким же душовим доходом, тільки через доволі високий рівень розвитку людського капіталу. Установлено, що для утримання наявних позицій національній економіці знань в частині інформаційно-комунікаційних технологій необхідна державна підтримка, через фіскальні механізми, а для нарощування їх у міжнародній структурі - нова Стратегія розвитку J галузі та прогнозування збільшення частки її продукції у ВВП.

Анотація. Формування економіки, заснованої на знаннях, інноваційної економіки, нової економіки, на сучасному етапі суспільного розвитку визначає міжнародну концепцію, згідно з якою знання відіграють першорядну роль, а їхнє виробництво є джерелом економічного зростання і конкурентоспроможності. Економіка базується на знаннях, які забезпечують розумний, стійкий та інклюзивний розвиток. Метою статті є аналіз концепції розумної економіки для визначення стратегічних заходів, спрямованих на сталий розвиток регіонів України. Макроекономічна нестабільність трансформувалася на регіональному рівні, що призвело до поглиблення диференціації регіонів, особливо оскільки це торкнулося старих промислових регіонів, включаючи Донецьк і Луганськ. Криза державних фінансів не дозволяє залучати фінансові ресурси для економічного розвитку. У результаті гібридної війни відплив іноземних інвестицій становить 12,6 мільярда доларів США. Значна частина Донецької та Луганської областей повністю зруйнована. Поряд з цим, це ідеальні умови для того, щоб відмовитися від старого і побудувати нове. Існують усі умови для активної реалізації європейської стратегії «Європа 2020» та основних напрямів Четвертої промислової революції на новий етап економічного розвитку, а також для забезпечення розумного, стійкого та інклюзивного розвитку регіонів України. Майбутнє України та її регіонів залежить від діяльності стратегії «Європа 2020» та основних напрямів Четвертої промислової революції. В Україні, в регіонах, основний акцент робиться на експортноорієнтовані галузі: вугільна, металургійна, хімічна, машинобудівна промисловість. Технічно це 3-тя і 4-та технологічні структури, оскільки вони не можуть стати проривними секторами української економіки, тому основний акцент повинен бути зроблений на розумному, сталому та інклюзивному розвиткові. Ключові слова: розумне зростання, сталий розвиток, інклюзивне зростання, диференціація регіонів, Четверта промислова революція. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 11.