Удосконалення технічних можливостей засобів обчислювальної техніки, розвиток комунікаційних засобів та технологій управління інформаційними ресурсами в останні роки призвели до появи більших інформаційних систем. Йдеться масштабах систем як щодо обсягу підтримуваних інформаційних ресурсів, а й кількості їх користувачів. З'явилися системи дуже великих баз даних, що підтримують багато гігабайтів і навіть петабайтів даних, системи текстового пошуку з великими колекціями документів. Обсяг інформаційних ресурсів Web нині обчислюється багатьма мільйонами сторінок. Корпоративні системи баз даних налічують тисячі користувачів, відповідно кількість баз даних зростає також. На зміну реляційних баз даних, що були запропоновані Эдгаром Коддом, ще в 1970 році приходять бази даних NoSQL. Останнім часом термін NoSQL застосовується, щоб описати великий клас баз даних, які не мають властивостей традиційних реляційних баз даних і які, як правило, мають мову запитів, відмінну від SQL (мова структурованих запитів).

Сьогодні в час потужних інформаційних технологій, коли розміри даних постійно збільшуються, коли кількість інформації зростає, а відповідно і зростає кількість інформаційних вузлів постає питання реплікація та узгодженості баз даних. Реплікація в NoSQL базах даних використовується для підвищення продуктивності та відмовостійкості системи. При оновленні запису решта реплік оновлюється не відразу, а протягом вікна неузгодженості – часу, що проходить від моменту оновлення запису на якомусь вузлі до моменту завершення оновлень копій запису на всіх інших вузлах. Щодо узгодженості то є наступні види узгодженості в NoSQL базах даних:

Об’єктом дослідження є розподілені БД. У статті наголошено на великій різноманітності існуючих баз даних та дано їх коротку характеристику. Проаналізовано переваги, недоліки та необхідні вимоги до розподіленої БД. Окремо перелічено найбільш ефективні шляхи оптимізації структури розподілених БД. Метою роботи є аналіз підходів до оцінки ефективності розподілених БД (продуктивність, масштабованість (розширюваність), надійність, захист даних, доступність, простота розробки додатків, рівень взаємодії з користувачем). Приведено фрагмент граматики мови T-SQL та наведено основні узагальнюючі рекомендації по написанню запитів, що є зручними для оптимізатора і ефективні при виконанні. Бібл. 4.

Об’єктом дослідження є процес оцифрування картографічних схем та зображень. У статті зроблено огляд основних рішень на сьогоднішній день, та їх недоліки. Також визначено варіант, для вирішення даної проблеми, запропоновано використати нейрону мережу, для розпізнавання зображення, а саме глибоке навчання. Глибоке навчання в свою чергу є класом алгоритмів машинного навчання, який використовує в собі багатошарову систему нелінійних фільтрів для відокремлення необхідних характеристик з перетвореннями.Метою роботи є зменшення часу на процес оцифровування архівів картографічних схем, за допомогою створення та навчання нейронної мережі з використання глибинного навчання. Бібл. 5, іл. 5.

This paper suggests a method to search for an incoming object in order to identify its unambiguously, based on the integration of information spaces into intermediate unified information space. At the same time, the incoming object identification process involves appropriate attributes. This paper describes the process of information object arrangement within a unified information space that forms for a set of dynamically changing objects. It should be noted that each subject in the set collects information about the environment, including interaction with other objects. In the process of forming a unified information space, the information system collects information from data sources that are represented in different formats. The system then converts this information and forms a unified information space, thereby providing users with information about objects. A two-tier system of connections at the global (cloud) and local (fog) levels of interactions has been considered. At the same time, it should be noted that a unified information space formation requires the implementation of tools to support the transformation of information objects; that necessitates the implementation of translators ‒ special converters at different levels. A method to combine information spaces into an intermediate unified information space has been proposed; analysis was performed to determine the time and efficiency of the search for incoming objects within it. It was experimentally established that the more parameters that describe an information object, the less the time to identify an object depends on the length of the interval. It has also been experimentally shown that the efficiency of finding incoming objects tends to be a directly proportional dependence while reducing the length of the interval and increasing the number of parameters, and vice versa