Вступ. Стаття присвячена узагальненню даних наукових досліджень щодо закордонного досвіду визначення організаційно-методичних аспектів оптимізації рухової активності дітей в умовах літнього оздоровчого табору. Мета – аналіз, узагальнення, систематизація науково-методичної літератури щодо змісту, організації та методики проведення фізкультурно-оздоровчої роботи в умовах літніх оздоровчих таборів за кордоном. Матеріали і методи. Дослідження проводилося в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. В процесі дослідження використано такі методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та документальних матеріалів, метод порівняння, метод системного аналізу. Результати. Аналіз літературних джерел з проблематики дослідження дозволив з’ясувати, що основними причинами недостатнього рівня фізкультурно-оздоровчої роботи в літніх оздоровчих таборах є: низький кваліфікаційний рівень педагогічних кадрів, недостатня матеріально-технічна база, низький рівень методичного забезпечення рекреаційно-оздоровчої діяльності дітей. Висновки. Більшість дослідників вважає, що літні оздоровчі табори мають значні навчально-виховні та оздоровчі можливості. Так, можна інтегровано вирішувати багато різних аспектів своєчасного і гармонійного розвитку особистості дитини. Зокрема, оптимізувати фізичний стан та психоемоційний розвиток дітей, мотивувати їх до регулярних занять фізичною культурою і спортом, вивчення іноземних мов та інше. Зважаючи на закордонний досвід організації фізкультурно-оздоровчої роботи у літніх оздоровчих таборах та порівнюючи його з вітчизняним, можемо констатувати, що питання організації і методики проведення фізкультурно-оздоровчої роботи у вітчизняних закладах відпочинку дітей потребує подальшої розробки і впровадження позитивного зарубіжного досвіду у практичну діяльність установ.

Вступ. Вимоги Нової української школи потребують перегляду та осучаснення методик проведення не тільки уроків з фізичної культури, але й інших організаційних форм фізичного виховання учнів початкових класів. На думку фахівців ця ідея може бути реалізована тільки через гармонійне поєднання здобутків класичної теорії та методики з інноваційними підходами до підвищення творчої активності та соціальної взаємодії учнів в процесі занять фізичними вправами. У цьому зв’язку виникає необхідність у вивченні інноваційних підходів до оптимізації процесу фізичного виховання молодших школярів які пропонують вітчизняні вчені з метою їх подальшого впровадження у практичну діяльність. Мета дослідження – аналіз, систематизація та узагальнення даних спеціальних джерел щодо інноваційних підходів до організації роботи з фізичного виховання молодших школярів. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних літературних джерел; метод системного аналізу. Результат дослідження. Інноваційні технології є невід’ємною частиною розвитку та вдосконалення системи фізичного виховання є предметом дослідження багатьох науковців (О. М. Саїнчук, 2014; В. М. Кириченко, 2015; О. О. Мітова, 2016; Н. Є. Пангелова, 2018; С. В. Власова, 2019; І. О. Юзковець, 2020; Н. В. Москаленко, 2022 та ін.). Науковці пропонують підходи щодо застосування нових видів рухової активності, методичних положень, організаційних форм. Висновки. Можна виділити наступні спільні тенденції у дослідженнях провідних вчених щодо зазначеної проблеми: необхідність застосування інноваційно-оздоровчих технологій для покращення фізичного стану дітей; розвивати варіанти ідей та можливості створення нових оздоровчих технологій; експериментувати з інноваційними підходами у фізичному виховання та ін.

Резюме. Дослідження фізичного розвитку та психофізичного стану дітей проводили з метою визначення їх готовності до шкільного навчання. Проблема підготовки дітей до школи нині набуває особливої гостроти, оскільки спостерігається зниження психофізичної готовності майбутніх школярів до навчання, що пов’язано зі зниженням рівня рухової активності дітей у зв’язку з об’єктивними чинниками (пандемія COVID-19, введення військового стану в Україні, перехід на дистанційне навчання). Мета. Дослідити вікові особливості морфо-функціонального і психофізичного стану дітей 6-го року життя. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, спостереження, експеримент (констатувальний), тестування; психологічні методи; антропометрія, спірометрія, метод індексів; методи математичної статистики. Результати. Дослідження фізичного та психофізіологічного стану дітей 6 років дозволили отримати показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості і пізнавальних процесів. Середньостатистичні значення морфологічних параметрів фізичного розвитку досліджуваних груп дітей знаходяться у межах вікової норми. Показники функціонального стану дихальної системи відповідають низькому рівню, що свідчить про погану вентиляцію легень і недостатній розвиток дихальної мускулатури. У ході аналізу фізичної підготовленості дітей старшого дошкільного віку було виявлено, що показники силових і координаційних здібностей відповідають середньому рівню розвитку згідно з оціночними таблицями, а показники тестування швидкісно-силових, швидкісних здібностей і гнучкості – низькому. Особливості розвитку складових пізнавальних процесів – сприймання, пам’яті, мислення, уяви та уваги – у переважної кількості дітей відповідають низькому та середньому рівням. Результати дослідження свідчать, що більшість дітей не мають виявленого пізнавального інтересу, а рівень їхніх мотивацій до навчання можна визначити як низький. Ключові слова: психофізичний розвиток, дошкільнята, готовність, шкільне навчання.

Анотація. Вступ. У теперішній час важливим напрямом політики держави є забезпечення здоров’я нації. В останні десятиріччя спостерігається неухильна тенденція до погіршення фізичної підготовленості підростаючого покоління, яка найбільш виражена в шкільний період життя. Як зазначають фахівці, в останні десятиліття у системах шкільного фізичного виховання розвинутих зарубіжних країн превалює оздоровча спрямованість, що обумовлює сприяння своєчасному психофізичному розвитку, підвищенню рівня фізичної підготовленості, зміцненню здоров’я дітей і підлітків (Круцевич, 2012; Krutsevich, Pangelova, Trachuk, Ivannik, 2019; Москаленко, Яковенко, Овчаренко, Сидорчук, 2020; Москаленко, Яковенко, Овчаренко, 2021; Трачук, Круцевич, Мамедова, 2022;). Мета дослідження - розкрити зміст і методичні особливості програми з елементами дитячого оздоровчого фітнесу та визначити її вплив на розвиток координаційних здібностей молодших школярів. Матеріали і методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; педагогічні методи (експерименти, тестування);метод антропометрії; методи математичної статистики. Результати. У дослідженнях взяли участь 48 учнів 7-10 років ЗЗСО № 7 м. Переяслав Київської області ( 24 дівчинки і 24 хлопчики). Розроблена програма розвитку координаційних здібностей молодших школярів засобами оздоровчого фітнесу була експериментально апробована в процесі проведення уроків фізичної культури. Висновки. Отже, заняття оздоровчим фітнесом впливає на системи організму (серцево-судинну, дихальну, видільну і та ін.), знижує психічну напругу, підвищує розумову і фізичну активність та сприяє позитивному поліпшенню емоційного самопочуття. Використання оздоровчого фітнесу та спрямування його форм на розвиток навичок володіння тілом, координацію власних рухів у просторі сприятиме повноцінному розвитку координаційних здібностей. Результати проведених досліджень свідчать про ефективність застосування елементів фітнесу на заняттях з фізичної культури з метою удосконалення координаційних здібностей.

No abstract