Резюме. З метою вивчення стресогенних факторів у крові й ротовій рідині осіб із дистрофічно-запальними захворюваннями тканин пародонта, які перебували на лікуванні в різних відділеннях Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ), визначали активність ɑ-амілази, вмісту глюкози та кортизолу. Мета дослідження – вивчити значення показників стрес-факторів у пацієнтів ЛОКЛ із дистрофічно-запальними захворюваннями тканин пародонта. Матеріали і методи. Активність ɑ-амілази та концентрацію глюкози у крові та ротовій рідині людей з’ясовували ензиматичним колометричним методом. Обчислення концентрації кортизолу в крові та ротовій рідині хворих здійснювали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу на апаратіStatFax-303 з використанням тест набору «Стероид ИФА-кортизол» фірми «Алкор-Био». Забір крові у хворих виконувався вранці, натще, після 12-годинної перерви в їжі, з ліктьової вени, ротову рідину для досліджень збирали ранком натще, шляхом спльовування у мірні пробірки, без стимуляції. Для оцінки ступеня вірогідності отриманих результатів дослідження використовували варіаційно-статистичний метод аналізу за допомогою Microsoft Excel. Статистичне обчислення результатів клінічних і лабораторних досліджень здійснювали за загальноприйнятими методами. Результати досліджень та їх обговорення. Активність ɑ-амілази в середньому у хворих із ДЗЗТП була вище, порівняно з контролем: у крові – у 1,5 раза, р<0,01 та у ротовій рідині – у 2,0 рази, р<0,05. Вміст глюкози у середньому в пацієнтів із дистрофічно-запальними захворюваннями тканин пародонта (ДЗЗТП)  при різних загальносоматичних захворюваннях був вище, порівняно з відповідними даними у контрольній групі: в крові – у 1,3 раза, р<0,05 та в ротовій рідині – у 1,8 раза, р<0,01. Вміст кортизолу в середньому у хворих із ДЗЗТП був вище, порівняно з даними осіб контрольної групи: у крові – 1,5 раза та в ротовій рідині – у 1,8 раза, р<0,05. Висновки. Збільшення активності ɑ-амілази, концентрацій глюкози та кортизолу в пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта у крові та ротовій рідині можуть свідчити про зниження стресо­стійкості організму і бути об’єктивними маркерами стресогенного впливу на організм, зумовленого взаємообтяжуючим впливом соматичних і пародонтологічних захворювань.