Проаналізовано взаємозв’язки мікрофлори та імунологічних механізмів урогенітального тракту. Розглянуто стан нормофлори сечостатевої системи та деякі аспекти імунологічного регулювання складу мікрофлори. Проаналізовано дані про взаємну обумовленість змін у складі мікроорганізмів, що колонізують слизову оболонку репродуктивного тракту, та імунних механізмів, що підтримують сталість мікробіоценозу УГТ.

The direct comparative facts of different options of inoculum production of Plearotus ostreatus:classical, tissue, with the use of «grain», active and fermentative mycelium are presented. The advantages and shortcomings of each method have been shown, that gives the possibility of chosing the most optimum variant for already formed grow conditions. The methods of mycelium production on the grain substrate and also with the use of the active material demand considerable expenditure for the equipment and absolutely sterile conditions that is very difficult to achieve. The improved technological possibilities of mycelium production by a new fermentation way promotes rationalisation and profitability, that cause reduction of product price.

Розглянуто зміни показників імунного статусу пацієнтів, позитивних за люпус-тестом. Охарактеризовано експресію деяких рецепторів на поверхні лімфоцитів периферійної крові. Розраховано кореляцію для показників тесту відновлення тетразолію нітросинього та рівня експресії CD95-рецептора (рецептора апоптозу).

Досліджено вплив інтравагінального введення суспензії клітин добової культури індигенного штаму Staphylococcus aureus на склад мікрофлори піхви мишей при створенні у тварин експериментальної імуносупресії. Показано, що за умов експериментальної імуносупресії введення клітин стафілокока викликає розвиток генералізованої інфекції. У складі мікрофлори піхви мишей відбуваються зміни, пов’язані зі зниженням кількості лактобацил і зростанням кількості стафілококів і представників ентеробактерій.

Досліджено вплив кластерних сполук ренію з різноманітними лігандами на реакцію антиген–антитіло з використанням імунодифузійних та імуноелектрофоретичних методів. Показано принципово різний характер впливу зазначених агентів на імунохімічні взаємодії. Проаналізовано закономірності впливу даних агентів на реакцію між імуноглобулінами людини та антитілами до них.