У процесі наукового дослідження авторами статті ґрунтовно схарактеризовано головні особливості розвитку адаптивної фізичної культури. Науковці дійшли висновку, що адаптивна фізична культура як відносно новий освітній компонент містить у собі креативні джерела, метою яких є створення належних умов для здійснення соціалізації та акультурації людей з особливими потребами у фізичному та соціальному розвитку. З’ясовано, що предметом адаптивної фізичної культури дітей із вадами здоров’я є поетапна і цілеспрямована корекційно-профілактична робота. Авторами проаналізовано такі виховні принципи у процесі роботи з дітьми з особливими потребами: принцип свідомості та активності, принцип доступності, принцип індивідуальності, принцип систематичності та послідовності, принцип диференціально-інтегрального оптимуму, принцип сили і чергування м’язового тонусу. Наголошено що дуже важливим і відповідальним моментом у заняттях з дітьми з особливими потребами є підбір адаптивних фізкультурних заходів, орієнтованих на конкретного учня або учнів зі схожою нозологією. Визначено поняття адаптивного фізичного виховання: АФВ – новий напрям у вітчизняній системі освіти і науки, що вивчає аспекти фізичного виховання людей, які внаслідок захворювань або травм страждають різними стійкими порушеннями життєдіяльності організму та пов’язаними з ними обмеження фізичних можливостей