У статті розглянуто основі комунікативні функції системи стратегічних комунікацій Сил оборони. Наведено характеристики елементів когнітивного  інформаційного простору та детерміновані чинники, які впливають на діяльності органів управління Сил оборони. Проаналізовано і узагальнено сучасні умови функціонування системи стратегічних комунікацій в контексті їх трансформації, а також виявлено ряд факторів, що створюють перешкоди на шляху створення нових комунікативних можливостей. На основі аналізу сучасних теоретико-методологічних концепцій управлінської діяльності органів військового управління досліджено питання взаємодії між можливими елементами системи стратегічних комунікацій Сил оборони. Виявлено вплив основних детермінантів, які впливають на ефективність функціонування системи стратегічних комунікацій Сил оборони. На відміну від існуючих підходів наведені складові комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони відображає об’єктивну реальність процесів, які обумовлюють взаємозв’язок між можливими функціями та умовами. Комунікативні системи в сферах національної безпеки відіграють когерентну роль, яка за своїм змістом відображає вертикальні та горизонтальні взаємозв’язки системи безпеки та оборони України. Тому виникає необхідність проведення детального опису функцій систем, які задіяні для виявлення психологічного впливу на цільові аудиторії та системи, що відповідають за проведення випереджувальних заходів. Наведений опис елементів комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони дозволяє реалізувати модель, яка визначає сутність комунікативних можливостей системи стратегічних комунікацій Сил оборони в інтересах реалізації протидії деструктивному психологічному впливу. Особливу увагу приділено здатності об’єктивно прогнозувати можливі наслідки та адекватно реагувати (протидіяти) на негативні процеси. Запропонований методичний підхід має універсальний характер, а тому може бути застосований при розробці аналогічних методичних засобів не лише стосовно воєнної сфери, але і до усієї соціальної системи держави або її окремих секторів в інтересах забезпечення внутрішньополітичної стабільності.

Одним з напрямів протиправної діяльності на державному кордоні є підповерхнева контрабанда із застосуванням підземних комунікацій для незаконного переміщення алкогольних виробів, зокрема спирту, а також пального та мастильних матеріалів, а у перспективі можливо очікувати і передавання таким способом електроенергії.  Прихованість, потенційна можливість транспортування людей і зброї, задіяння міждержавних криміналістичних угруповань робить такий тип загроз значимим як для Державної прикордонної служби України, так і в цілому для національної безпеки держави. Ефективна протидія такого роду загрозам потребує проведення детального аналізу характеристик засобів здійснення підповерхневої контрабанди, отримання узагальнених статистичних ознак розміщення таких засобів на кордоні. Тому проаналізовано сучасний стан протиправної діяльності на державному кордоні України із застосуванням засобів підповерхневої контрабанди. Розглянуто основні аспекти такої діяльності, які є суттєвими для врахування при моніторингу державного кордону України. За результатами аналізу встановлено, що розміри виявлених об’єктів у поперечному напрямку мають два спектри значень: це 20-100 мм для трубопроводів і 0,5-1,5 м для тунелів. Щодо глибини закладки засобів, то переважна більшість їх прокладена на глибині до 2 м. Матеріал трубопроводів – це пластик, гума. Отримані дані слід ураховувати у подальшому при обґрунтуванні вимог до засобів виявлення підповерхневої контрабанди. Також у роботі дано коротку характеристику випробувань і застосування нових зразків технічних засобів охорони кордону – георадарів. Визначені завдання для забезпечення ефективної реалізації політики безпеки на державному кордоні України.