Матеріали секцій висвітлюють новітні комп’ютерні технології в архітектурі, проектуванні, управлінні будівництвом і експлуатації будівель та споруд, питання легалізації програмного забезпечення, теорії та методики навчання комп’ютерних наук у вищій школі, дистанційної освіти, впровадження ІКТ в процес навчання, професійної освіти. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових, інженерних та педагогічних працівників.

Збірник містить статті з різних аспектів дидактики інформатики і проблем її викладання в вузі та школі. Значну увагу приділено проблемам розвитку методичних систем навчання інформатики та впровадження нових інформаційних технологій у викладання базових дисциплін. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.

У статті пропонується варіант робочої програми дисципліни «Інформатика» для студентів технічних вищих навчальних закладів. Мета: розробка типової робочої програми дисципліни. Об’єкт дослідження: зміст дисципліни «Інформатика». Задачі: відібрати актуальні теми для оптимізації і фундаменталізації змісту навчання інформатики. Результати: відстоюється доцільність надавати увагу навчанню студентів основ моделювання, алгоритмізації і візуального програмування. Апробація: програма пройшла багаторічну апробацію і модернізацію в Національному університеті «Львівська політехніка». Висновки: з незначними змінами робоча програма може бути застосована для навчання інформатики студентів багатьох загальнотехнічних напрямів підготовки різних навчальних закладів.

У статті описано і узагальнено досвід змішаного навчання студентів очної форми підготовки, що вивчають на першому курсі інформатику як базову дисципліну. Розглянуто технічні та методичні аспекти реалізації змішаного навчання. Розроблено дидактичне і методичне забезпечення навчального процесу. Засобами LMS Moodle створено закриті онлайн курси у віртуальному навчальному середовищі університету. Зроблено акцент на використанні в них відкритих для широкого доступу на каналах YouTube освітніх електронних відеоресурсів, зокрема авторських. Показано, що це створює базу для самостійного відпрацювання курсу студентами, оскільки забезпечує як онлайн доставку навчальних матеріалів в лекційну аудиторію, в комп’ютерну лабораторію, на домашнє робоче місце студента, так і достатній методичний супровід. Наголошено на необхідності структурувати курси так, щоб забезпечити індивідуальні траєкторії навчання з можливістю вибору студентами часу, місця і темпу навчання шляхом поєднання синхронного і асинхронного навчання. Паралельно до очного навчання застосовано дистанційний захист робіт, дистанційне тестування, елементи геймифікованого навчання, навчання як результат взаємодії учасників навчального процесу в мережі засобами сучасних інформаційних технологій: відеоконференцій, чатів, форумів, е-пошти. Розроблено систему автоматизованого контролю та самоконтролю знань, стартового та підсумкового контролю і відкритий електронний журнал з оцінками і відгуками викладачів, що уможливлює зовнішній, зокрема деканатівський і батьківський контроль, покращує результативність навчання і збільшує мотивацію студентів до такого виду навчання. Враховуючи фактори форс-мажорних обставин у навчальному процесі, описаний досвід може бути використаний не тільки для навчання студентів інформатики, але й для організації навчання з інших дисциплін. Наведено рекомендації для закладів вищої освіти щодо організації дистанційного навчання, з урахуванням описаного досвіду. Дана розробка і дослідження формують передумови для створення аналогічного, але відкритого, онлайн курсу з інформатики з сертифікацією суб’єктів навчання, що буде актуально за умови дієвого офіційного визнання університетами відповідних сертифікатів.