У статті описано казуїстичний випадок великої ліпоми сигмоподібної кишки, що призвела до розвитку товстокишкової інвагінації, з успішним хірургічним лікуванням.

Мета роботи: визначити роль 3D реконструкції та моделювання в діагностиці післяопераційних станів після гастректомії із єюно­гастропластикою з приводу гострокровоточивого раку шлунка. Матеріали і методи. У дослідження включено 268 пацієнтів після гастректомії, з яких у 165 хворих була гостра шлунково-кишкова кровотеча. 39 пацієнтам виконано тотальну гастректомію в поєднанні з єюногастропластикою при раку шлунка. Розроблено спосіб одномоментної реконструктивної єюногастропластики після тотальної гастректомії шляхом зшивання ручним швом (3) петлі порожньої кишки у вигляді літери букви Ф (“потрійний анастомоз”), а також три способи апаратної (36) єюногастропластики після тотальної гастректомії при раку шлунка за допомогою циркулярних і лінійних степлерів. Проведено КТ-моделювання із 3D реконструкцією у трьох пацієнтів, що перенесли гастректомію із єюногастропластикою (штучний шлуночок) із включенням дванадцятипалої кишки. Визначалась візуалізація та розташування штучного тонкокишкового резервуара шляхом створення його об’ємної моделі з урахуванням просторового розміщення магістральних судин та нервів із подальшим друкуванням моделі на 3D принтері. Для створення індивідуального макету-прототипу (моделі) застосовано технологію FDM (Fused Deposition Modeling) – моделювання методом наплавлення. Результати досліджень та їх обговорення. Результати досліджень показали, що тотальну гастректомію при раку шлунка у пацієнтів молодого та середнього віку бажано доповнювати одномоментною єюногастропластикою з включенням дванадцятипалої кишки. Після тотальної гастректомії при раку шлунка в разі розвитку патологічних синдромів доцільно використовувати двомоментну реконструктивну єюногастропластику зі створенням штучного тонкокишкового резервуара апаратним способом із включенням ДПК, що покращує якість життя пацієнтів у віддаленому післяопераційному періоді. 3D реконструкція та моделювання після гастректомії із єюногастропластикою з приводу раку шлунка дає змогу оцінити об’єм, синтопію та скелетотопію штучного тонкокишкового резервуара, має суттєве значення в діагностиці післяопераційних станів та патологічних синдромів, прогнозувати перебіг післяопераційного періоду та функціональні результати гастректомії із єюногастропластикою.

Описано клінічний випадок діагностики та успішного лікування пацієнта з дивертикульозом тонкої кишки, що ускладнився прикритою перфорацією дивертикула тонкої кишки з утворенням абсцесів та дифузним гнійним перитонітом.