A new ocular phenotype associated with an unexpected but known systemic disorder and mutation: novel use of genomic diagnostics and exome sequencing

López-Solache, Irma; Wang, Zibo; Ren, Haitao; Wood, Leah; Mitchel, Grant; Racine, Julie; Braverman, Nancy; Majewski, Jacek; Koenekoop, Robert K.

doi:10.1136/jmedgenet-2011-100288

Cited by 48 publications

(33 citation statements)

References 10 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Even for disorders previously undetected in a particular population, or unrecognized/atypical phenotypes, exome sequencing may facilitate molecular diagnosis (18,19). In our case, the diagnosis varied, depending on whether the clinicians emphasized pyramidal or cerebellar signs.…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 85%

Identification of a Novel Homozygous <i>SPG7</i> Mutation in a Japanese Patient with Spastic Ataxia: Making an Efficient Diagnosis Using Exome Sequencing for Autosomal Recessive Cerebellar Ataxia and Spastic Paraplegia

et al. 2013

View full text Add to dashboard Cite

Autosomal recessive cerebellar ataxias and autosomal recessive hereditary spastic paraplegias are clinically and genetically heterogeneous disorders with diverse neurological and non-neurological features. We herein describe a Japanese patient with a slowly progressive form of ataxia and spastic paraplegia. Using whole exome sequencing, we identified a novel homozygous frameshift mutation in SPG7, encoding paraplegin, in this patient. This is the first report of an SPG7 mutation in the Japanese population. For disorders previously undetected in a particular population, or unrecognized/atypical phenotypes, exome sequencing may facilitate molecular diagnosis.

show abstract

Section: Discussionmentioning

confidence: 85%

Identification of a Novel Homozygous <i>SPG7</i> Mutation in a Japanese Patient with Spastic Ataxia: Making an Efficient Diagnosis Using Exome Sequencing for Autosomal Recessive Cerebellar Ataxia and Spastic Paraplegia

et al. 2013

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Типичными клиническими прояв-лениями являются гипотония, нарушения питания, снижение слуха и зрения, судороги, что обусловле-но распадом миелина нервных волокон и затрудне-нием передачи нервных импульсов (демиелиниза-цией), приводящим к уменьшению белого вещества (лейкодистрофии). Пациенты с синдромом Цель-вегера имеют тяжелые, угрожающие жизни нару-шения строения и функции печени, сердца, почек, аномалии скелета, включающие увеличение род-ничков, наличие характерной зернистости длинных трубчатых костей и позвоночника (chondrodysplasia punctata) [6][7][8][9][10].…”

Section: резюме статья посвящена современным принципам диагностики иunclassified

“…В настоящее время признается возможность диагностики спектра синдрома Цельвегера у паци-ентов без нарушения зрения и слуха с клинически-ми признаками периферической нейропатии и/или мозжечковой атаксии [9][10]. В табл.…”

Section: резюме статья посвящена современным принципам диагностики иunclassified

Пероксисомні Біогенні Порушення В Спектрі Синдрому Цельвегера: Діагностика, Моніторинг І Лікування Відповідно До Рекомендацій Глобальної Фундації Пероксисомних Захворювань

Гончарь¹,

Муратов²,

Логвінова³

et al. 2021

View full text Add to dashboard Cite

Стаття присвячена сучасним принципам діагностики та лікування пероксисомних біогенних порушень у спектрі синдрому Цельвегера відповідно до рекомендацій глобальної фундації пероксисомних захворювань 2016 р. Автори представили клінічні особливості захворювань даного спектра. Ураження нервової, кісткової, сечовидільної, ендокринної, сенсорної систем і зубної емалі є характерною ознакою захворювання. Окремо виділено власне клінічне спостереження, пов’язане з порушенням окислення жирних кислот із дуже довгими ланцюгами в дитини раннього віку. Розділ діагностики захворювань спектра синдрому Цельвегера заснований на світових стандартах і включає маркери β-окислення дуже довголанцюжкових жирних кислот, а також α-окислення пристанової і фітанової кислот, метаболізму піпеколінової кислоти й інших пероксисомних дисфункцій. Остаточний діагноз пероксисомних біогенних порушень у спектрі синдрому Цельвегера на сучасному етапі встановлюється методом генетичного тестування, за допомогою методів секвенування нового покоління для генів PEX. Тяжкість неврологічних розладів і прогредієнтний перебіг захворювання, а також можливість лікування Х-зчепленої адренолейкодистрофії відкрили перспективи скринінгу для Х-зчепленої адренолейкодистрофії (X-ALD), заснованого на комбінації рідинної хроматографії і тандемної мас-спектрометрії (LC-MS/MS), для виявлення підвищених рівнів VLCFA у новонароджених у плямах крові. Клінічний моніторинг із моменту встановлення діагнозу включає корекцію стартових порушень і виявлення симптомів захворювання, що з’являються пізніше.

show abstract

“…2, B-D) and semidominant peroxisomerelated defects when heterozygous (Figs. 2, E-G, and 3, A and B). Some human PEX1 mutations also confer mild symptoms even when heterozygous (Majewski et al, 2011). Yeast PEX1 and PEX6 form a heterohexamer with three subunits of each protein Blok et al, 2015;Ciniawsky et al, 2015;Gardner et al, 2015), providing a rationale for the semidominance of a pex1 mutation.…”

Section: Pex1 and Pex6 Are Interdependentmentioning

confidence: 99%

The PEX1 ATPase Stabilizes PEX6 and Plays Essential Roles in Peroxisome Biology

et al. 2017

View full text Add to dashboard Cite

A variety of metabolic pathways are sequestered in peroxisomes, conserved organelles that are essential for human and plant survival. Peroxin (PEX) proteins generate and maintain peroxisomes. The PEX1 ATPase facilitates recycling of the peroxisome matrix protein receptor PEX5 and is the most commonly affected peroxin in human peroxisome biogenesis disorders. Here, we describe the isolation and characterization of, to our knowledge, the first Arabidopsis (Arabidopsis thaliana) pex1 missense alleles: pex1-2 and pex1-3. pex1-2 displayed peroxisome-related defects accompanied by reduced PEX1 and PEX6 levels. These pex1-2 defects were exacerbated by growth at high temperature and ameliorated by growth at low temperature or by PEX6 overexpression, suggesting that PEX1 enhances PEX6 stability and vice versa. pex1-3 conferred embryo lethality when homozygous, confirming that PEX1, like several other Arabidopsis peroxins, is essential for embryogenesis. pex1-3 displayed symptoms of peroxisome dysfunction when heterozygous; this semidominance is consistent with PEX1 forming a heterooligomer with PEX6 that is poisoned by pex1-3 subunits. Blocking autophagy partially rescued PEX1/pex1-3 defects, including the restoration of normal peroxisome size, suggesting that increasing peroxisome abundance can compensate for the deficiencies caused by pex1-3 and that the enlarged peroxisomes visible in PEX1/pex1-3 may represent autophagy intermediates. Overexpressing PEX1 in wild-type plants impaired growth, suggesting that excessive PEX1 can be detrimental. Our genetic, molecular, and physiological data support the heterohexamer model of PEX1-PEX6 function in plants.

show abstract

A new ocular phenotype associated with an unexpected but known systemic disorder and mutation: novel use of genomic diagnostics and exome sequencing

Cited by 48 publications

References 10 publications

Identification of a Novel Homozygous <i>SPG7</i> Mutation in a Japanese Patient with Spastic Ataxia: Making an Efficient Diagnosis Using Exome Sequencing for Autosomal Recessive Cerebellar Ataxia and Spastic Paraplegia

Identification of a Novel Homozygous <i>SPG7</i> Mutation in a Japanese Patient with Spastic Ataxia: Making an Efficient Diagnosis Using Exome Sequencing for Autosomal Recessive Cerebellar Ataxia and Spastic Paraplegia

The PEX1 ATPase Stabilizes PEX6 and Plays Essential Roles in Peroxisome Biology

Contact Info

Product

Resources

About