Дослідження має на меті вивчити, як сучасні технологічні інновації можуть трансформувати вищу освіту, перетворюючи її з традиційного академічного центру на унікальний освітньо-науково-інноваційний комплекс. Цей комплекс має об'єднувати освіту, науку та інновації, створюючи потрібну інфраструктуру та сприяючи тісній взаємодії між різними сферами. Основним акцентом дослідження є розгляд пропозицій для покращення процесу цифровізації освіти в Україні. Підкреслюється необхідність створення сприятливих умов для розвитку бізнесу, пов'язаного з цифровізацією, та підготовки кадрів для цифрової економіки. У контексті розгляду університетів як корпорацій знань, стаття презентує вдосконалені методи активізації інноваційної діяльності, використовуючи ресурси цифрових платформ. Розглядаються внутрішні методи активізації, які включають взаємодію з програмами інфраструктурних центрів і платформами національних технологічних ініціатив. Окрема увага приділяється процесам віртуалізації ресурсів і уберізації в освітніх та управлінських процесах, зокрема важливості цих концепцій для е-бібліотек. Автори звертають увагу на необхідність оновлення ІТ-інфраструктури та забезпечення доступності до цифрових ресурсів. Стаття також акцентує на ролі штучного інтелекту в освітньому процесі, зокрема на його впливі на викладачів та викладацький процес. Розглядаються витрати та вигоди застосування штучного інтелекту (ШІ), що включають розвиток нових освітніх інформаційних видань, можливості проведення тестувань в онлайн-режимі та участь у наукових конкурсах. У дослідженні також розглядається підхід до управління знаннями, що включає стратегії збору та оновлення навчальних матеріалів, спільного їх створення та обміну. Наголошується на важливості взаємодії між інноваційними діями та освітньою діяльністю університетів для ефективної цифровізації економіки та освіти.
