Anesthesia for Interventional Cardiology

Питання Анестезіологічного Забезпечення В інтервенційній Кардіології

“…У до-слідженні клініки Мейо брали участь 208 пацієнтів, яким проводили процедуру абляції. У 90 % випадків була запланована аналгоседація, з них у 40 % потріб-не було використання засобів для підтримання про-хідності дихальних шляхів, а в 10 % аналгоседація переросла в загальну анестезію [6].…”

“…У дослідженні на свинях реміфента-ніл викликав пригнічення функції синоатріального вузла та параметрів атріовентрикулярної провідності, що пояснює виникнення брадикардії в людей [6,7].…”

“…У проспек-тивному дослідженні 326 пацієнтів, які перенесли різноманітні хірургічні процедури, дексмедетомі-дин (навантажувальна доза 0,5 мкг/кг і 1,0 мкг/кг з подальшою інфузією) на відміну від плацебо змен-шив кількість випадків пригнічення дихання ( Оригинальные исследования / Original Researches 2,3 % проти 12,7 % відповідно, р = 0,018). Також у групі дексмедетомідину спостерігалося зменшення використання мідазоламу та фентанілу та збільшен-ня комфорту пацієнта [6].…”

Anaesthetic Challenges in Cardiac Interventional Procedures

“…In the European Union, this is an effective dose limit of 20 mSv/y (averaged over 5 years), with an annual maximum limit of 50 mSv. In the United States, the annual occupational limit is 50 mSv, and the lifetime limit is 10 mSv multiplied by age in years [3].…”

“…Collaboration and planning between cardiologist and anaesthesiologist are required for both patient safety and procedural success [2]. Providing safe anaesthesia care to patients undergoing these procedures requires comprehensive preoperative assessment, involvement in the multidisciplinary planning of these cases, and a detailed understanding of the procedures and their potential complications [3].…”