“…Встановлено підвищений ризик розвитку раку молочної залози, товстої кишки, підшлунковаї залози, стравоходу, сечового міхура, яєчників, легень, шкіри, щитовидної залози, печінки з груповими еритроцитарними антигенами. Також доведено вплив антигенів груп крові АВ0, Rhesus, Kell на ступінь диференціювання злоякісних клітин, а також чутливість пухлини до терапії, загальну виживаність (Yuzhalin and Kutikhin, 2012;Pelzer et al, 2013;Urun et al, 2013;Abobaker et al, 2014;Aly et al, 2014;Cao et al, 2014;Kumar et al, 2014;Mansour et al, 2014;Nakashidze et al, 2014;Upma and Fotra, 2016). Іноді дані про розподіл антигенів еритроцитів у хворих із різною патологією неоднозначні, але наявність тих або інших еритроцитарних специфічностей у людини може бути фактором ризику виникнення певного захворювання, у тому числі й онкогематологічного (Cihan, 2014;Mansour et al, 2014;Engel et al, 2015;Flegr, 2016).…”