Мета дослідження: вивчити вплив регулярних аеробних фізичних навантажень інтенсивністю 6 балів за шкалою Борга на глікемічний профіль, чутливість до інсуліну, а також якiсть життя у пацієнтів iз цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу. Матеріали і методи. Проаналізовано дані 42 пацієнтів iз ЦД 1-го типу — 20 жінок та 22 чоловікiв віком від 18 до 35 років (середній вік 25,3 ± 7,9 року). Рівень глікемії оцінювався портативним методом 6 разів на день. Дослідження вмiсту глікованого гемоглобіну проводилось імунотурбодиметричним методом. Для оцінки якості життя пацієнтів використовувався опитувальник Medical Outcomes Study Short Form 36 questionnaire. Результати. Доведено, що аеробні фізичні навантаження можуть значно модифікувати перебіг ЦД 1-го типу та змінювати якiсть життя. Через 30 днів регулярних аеробних фізичних навантажень у ранковий час середньодобова доза ультракороткого інсуліну зменшилася на 25,4 % від початкового рівня (р < 0,05). Виявлено, що чутливість до інсуліну при аеробних навантаженнях у хворих на ЦД 1-го типу збільшилася на 42,0 % (р < 0,05) та становила 0,60 ОД на 1 хлібну одиницю (ХО) наприкінці дослідження порівняно з 1,03 ОД на 1 ХО перед включенням пацієнтів у дослідження, а зниження рівня глікованого гемоглобіну становить у середньому 1,50 ± 0,12 % (р < 0,05). Установлено, що регулярні аеробні фізичні навантаження сприяють значному (p < 0,05) підвищенню рівня якості життя за шкалами як фізичного, так і психологічного компонента здоров’я (фізичне функціонування, рольове фізичне функціонування, інтенсивність болю, загальне здоров’я, рольове емоційне функціонування, життєва активність, психічне здоров’я, соціальне функціонування) порівняно з початковими показниками, що супроводжувалося підвищенням емоційної стійкості та працездатності. Висновки. Виявлено позитивний вплив регулярних аеробних фізичних навантажень на перебіг ЦД 1-го типу, а саме покращання глікемічного профілю, підвищення чутливості до інсуліну, а також якості життя пацієнтів.