Blood lead level and cognitive performance in Ukrainian schoolchildren

Abstract

Вступ. Сучасний систематичний огляд і мета-аналіз досліджень типу «випадок-контроль» демонструють значний негативний ефект свинцю на результати тестів IQ у дітей до 12 років. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, вплив свинцю викликає 30% глобального тягаря ідіопатичних інтелектуальних розладів. У зв'язку з цим у найбільш розвинених країнах, наприклад, США, існують спеціальні державні програми, проводяться Міжнародні тижні профілактики отруєнь свинцем, які дають можливість ініціювати давно назрілі реформи. В Україні немає державних програм такого масштабу, як у США. Дослідження з вивчення та обмеження екопатологічного впливу свинцю на психосоматичний стан українських школярів поки що рідкісні. Метою дослідження була оцінка впливу рівня свинцю в крові на показники когнітивної сфери у школярів, які проживають у місті Одеса. Матеріали і методи. Обстежено 92 дитини випадкової вибірки, віком від 7 до 15 років. Визначення свинцю проводилося в гепаринованій венозній крові методом атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною атомізацією. За рівнем свинцю в крові дітей поділяли на 4 групи: 1) до 49 мкг/л, n = 57; 2) від 50 до 99 мкг/л, n = 16; 3) від 100 до 149 мкг/л, n = 14; 4) більше 150 мкг/л, n = 5. Групи були однорідними за такими показниками, як вік, стать дітей, хвороби, якими вони страждали, освіта і соціальне становище батьків, сімейний достаток, особливості вагітності та пологів даною дитиною у матері. Показники когнітивної сфери визначалися за методиками, рекомендованими для дослідження у дітей віком від 7 до 15 років. Контрольною була перша група дітей. Результати. Коефіцієнт відхилення від оптимального рівня впізнавання фігур у дітей другої групи (1,38±0,27) і третьої групи (1,43±0,27) був значно вищим, ніж у дітей першої групи (0,73±0,12 бала). Кількість правильно відтворених образів дітьми третьої групи (7,86± 0,51) і четвертої групи (7,00±0,89) була значно меншою, ніж у дітей першої групи (9,12±0,41). Обидва показники відображають стан короткочасної пам'яті. Кількість слів, завчених за методом Лурія, відтворених через 1 годину, було значно меншою в школярів другої групи (7,87±0,37), третьої групи (6,50±0,57), четвертої групи (6,20±1,07), ніж у школярів першої групи (8,77±0,14). Цей показник відображає стан довгострокової пам'яті. Концентрація уваги за тестом Бурдона у дітей третьої групи (85,6±18,4 у.о.) була значно нижчою, ніж у дітей першої групи (126,9±12,8 у.о.). Діти цієї ж групи довше працювали з таблицею Горбова (283,0±22,6 с) порівняно з дітьми першої групи (221,1±9,2 с). Школярі другої і третьої груп у порівнянні з першою групою показали гірші результати таких тестів на увагу, як показник переключення уваги за тестом Бурдона (відповідно 67,64±4,06% і 71,84±3,17% проти 83,34±2,14%), кількість помилок при роботі з таблицею Горбова (відповідно 2,87±0,54 і 3,00±0,64 проти 1,16±0,14), час переключення уваги (відповідно 131,8±12,3 с і 146,9±17,5 с проти 101,7±6,3 с). Крім того, кількість невиправлених помилок у тесті Гальперіна, Кабилицької була більшою у дітей третьої групи (4,92±0,64) і четвертої групи (4,80±0,80), ніж у дітей першої групи (2,87±0,26). Висновок. Підвищення рівня свинцю в крові українських школярів негативно впливає на їх когнітивну сферу, погіршуючи короткочасну і довгострокову пам'ять, знижуючи концентрацію уваги, сповільнюючи швидкість переключення уваги.