Carbon Emission from the Surface of Coarse Woody Debris in Korean Pine Forests of Southern Primorye

Ivanov, A. V.; Braun, Martin; Zamolodchikov, D. G.; Loshakov, Stanislav; Pototskii, O. V.

doi:10.1134/s1067413618040070

Cited by 6 publications

(4 citation statements)

References 12 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…For deciduous species in Michigan, USA [103], and for the conifer Picea mariana in Manitoba, Canada [55], Q 10 values of 2.20-2.57 were reported. The temperature sensitivity of CO 2 flux from CWD of pine, elm and oak logs in Southern Primorye, Russia, was 2.41, 1.89, and 2.28, respectively [104]. Based on the analysis of a global data set comprising the CWD decay rates and average annual temperatures, Mackensen et al [105] showed the average Q 10 value equal to 2.53.…”

Section: Temperature Sensitivity Of Co 2 Fluxmentioning

confidence: 99%

Temperature Sensitivity of CO2 and CH4 Fluxes from Coarse Woody Debris in Northern Boreal Forests

Mukhortova

Pashenova

Meteleva

et al. 2021

Forests

View full text Add to dashboard Cite

Carbon dioxide (CO2) and methane (CH4) are recognized as the main greenhouse gases causing climate warming. In forest ecosystems, the death of trees leads to the formation of coarse woody debris (CWD) that is one of the sources of greenhouse gas emissions due to wood decomposition. We quantified the CO2 and CH4 fluxes from CWD of larch (Larix gmelinii (Rupr.)) and birch (Betula tortuosa Ledeb.) collected in the northern boreal forests of Central Siberia. The CWD samples were incubated at +5, +15 and +25 °C. The CO2 and CH4 fluxes showed strong correlations with temperature, moisture, decomposition stage and the type of wood’s rot. The temperature coefficient Q10 indicated higher temperature sensitivity of CO2 flux within the temperature interval from +5 to +15 °C than from +15 to +25 °C. Methane flux had higher temperature sensitivity within the interval from +15 to +25 °C. It was found that, in boreal forests, CWD of early decay stage can serve as a source of methane to the atmosphere when air temperatures increased above +15 °C. Strong positive correlation between CH4 production and CO2 emission indicated a biological source and supported findings on aerobic origin of the main process contributing to the CH4 flux from decomposing CWD.

show abstract

Section: Temperature Sensitivity Of Co 2 Fluxmentioning

confidence: 99%

Temperature Sensitivity of CO2 and CH4 Fluxes from Coarse Woody Debris in Northern Boreal Forests

Mukhortova

Pashenova

Meteleva

et al. 2021

Forests

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…That is the rationale for intensive studies of WD decomposition and gas exchange. Although performed in numerous areas, previous research mainly focused on CO 2emission activity of WD and its relevance to climate [3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18]. The results of these studies clearly confirm that humidity and temperature are the most important climatic drivers of CO 2 gas exchange in WD and climate change that are projected to increase precipitation and temperature [19], which should significantly affect WD carbon respiration.…”

Section: Introductionmentioning

confidence: 71%

Carbon and Oxygen Gas Exchange in Woody Debris: The Process and Climate-Related Drivers

Мухин

Diyarova

Gitarskiy

et al. 2021

Forests

View full text Add to dashboard Cite

The carbon-to-oxygen relationship and gas exchange balance, organic carbon to CO2 conversion intensity and efficiency, and their relevance to climate parameters and wood decay fungi were investigated for birch woody debris (WD) in the Mid-Urals mixed pine and birch forests. It was shown that, within the range of temperatures from 10 to 40 °C and relative moisture (RM) of wood of 40% and 70%, aerobic gas exchange was observed in the WD, encompassing the physiologically entwined processes of CO2 emission and O2 uptake. Their volumetric ratio (0.9) confirmed that (1) the WD represents a globally significant CO2 source and appropriate O2 consumer and (2) the oxidative conversion of organic carbon is highly efficient in the WD, with an average ratio of CO2 released to O2 consumed equal to 90%. The balance of carbon-to-oxygen gas exchange and oxidizing conversion efficiency in the WD were not affected by either fungal species tested or by moisture or temperature. However, the intensity of gas exchange was unique for each wood decay fungi, and it could be treated as a climate-reliant parameter driven by temperature (Q10 = 2.0–2.1) and moisture (the latter induced a corresponding trend and value changes in CO2 emission and O2 uptake). Depending on the direction and degree of the change in temperature and moisture, their combined effect on the intensity of gas exchange led to its strengthening or weakening; otherwise, it was stabilized. Aerobic respiration of wood decay Basidiomycetes is an essential prerequisite and the major biotic factor in the WD gas exchange, while moisture and temperature are its climatic controllers only.

show abstract

“…Email: tanyavasiluk2015@gmail.com; https://orsid.org/0000-0002-6504-0893 [1,2,9,10,13,14,15,16] та дослідженнями іноземних науков-ців Л. М. Гитарського, А. В. Іванова та ін. [1,3] й удосконалили методами математичного моделювання [4,8].…”

Section: вступ / Introductionunclassified

“…Адже біомаса дерева відіграє істотну роль у процесі фотосинтезу дерева. Біомасу дерева визначали за формулою bas m V ρ = ⋅ , (1) де: р bas -базисна щільність фракції фітомаси, кг/м 3 ; mмаса зразка фракції фітомаси в абсолютно сухому стані, кг; V -об'єм стовбура зразка залежно від діаметра та висоти, м 3 .…”

Section: вступ / Introductionunclassified

Особливості Росту, Розвитку Та Кліматостабілізаційне Значення Ялинових Насаджень Українських Карпат

Moroz¹,

Stasyuk²,

Fedonyuk³

2021

SBUNFU

View full text Add to dashboard Cite

З огляду на зобов'язання, які стоять перед Україною відповідно до Паризької угоди, є нагальна потреба в обліку обсягу поглинання вуглецю й удосконаленні методичних підходів до кліматостабілізаційної здатності деревних рослин. Для цього здійснено низку наукових досліджень, які охоплювали визначення особливостей росту та приросту за діаметром ялинових лісових насаджень в Українських Карпатах за лісогосподарськими округами: Прикарпатському, Гірськокарпатському і Закарпатських рівнин і передгір'я. Під час аналізу запропоновано математичні залежності розвитку ялини європейської (Picea abies (L.) H. Karst.) за висотою, діаметром та віком дерева. За емпіричними рівняннями встановлено, що ялина європейська краще росте у Гірськокарпатському лісогосподарському окрузі. У зазначеному окрузі висота ялини вища на 7 %, ніж у Передкарпатському округу і на 16 %, ніж у Закарпатському окрузі. Також встановлено, що у Гірськокарпатському лісогосподарському окрузі діаметр ялини є більшим за Передкарпатський на 2 %, а за Закарпатський на 1 %. За допомогою пакету аналізу даних Microsoft Excel побудовано кореляційні матриці, за допомогою яких встановлено тісні взаємозв'язки між такими показниками, як вік, висота, діаметр і фітомаса окремих фракцій дерева. Здійснено регресійний і дисперсний аналізи та отримано математичні залежності, за допомогою яких встановлено біологічну продуктивність Picea abies (L.) H. Karst. в Українських Карпатах. За методиками IPCC (Intergovernmental Panelon Climate Change, 2015), П. І. Лакиди (2002), G. Matthews (1993) і І. Я. Лієпи (1980) визначено вуглецепоглинальну та киснетвірну здатність ялини європейської у віці 70 років на площі 1 га за умов Українських Карпат. Визначено, що на площі 1 га ялинові насадження найбільше поглинають вуглець – 93,9 т, і виробляють кисень – 276,8 т в окрузі Закарпатських рівнин і передгір'я. У Гірськокарпатському лісогосподарському окрузі Picea abies (L.) H. Karst поглинає 85,9 т вуглецю і виробляє 253,1 т кисню, а в Прикарпатському – 67,1 і 197,7 т відповідно. Проаналізовано викиди діоксиду вуглецю в навколишнє середовище в умовах Українських Карпат за період 2010-2020 рр. З'ясовано, що за десятирічний період середній показник викидів вуглекислого газу (СО2) становив 18,6 млн т. Визначено, що ялинові насадження в повному обсязі знижують викиди діоксиду вуглецю в середовищі. Запропоновані математичні рівняння дадуть змогу здійснювати моніторинг обсягу поглинання вуглецю і продукування кисню Picea abies (L.) H. Karst. у різних лісорослинних округах Українських Карпат.

show abstract

Carbon Emission from the Surface of Coarse Woody Debris in Korean Pine Forests of Southern Primorye

Cited by 6 publications

References 12 publications

Temperature Sensitivity of CO2 and CH4 Fluxes from Coarse Woody Debris in Northern Boreal Forests

Temperature Sensitivity of CO2 and CH4 Fluxes from Coarse Woody Debris in Northern Boreal Forests

Carbon and Oxygen Gas Exchange in Woody Debris: The Process and Climate-Related Drivers

Особливості Росту, Розвитку Та Кліматостабілізаційне Значення Ялинових Насаджень Українських Карпат

Contact Info

Product

Resources

About