Comparison of Single Versus Two Non-Compression Miniplates in the Management of Unfavourable Angle Fracture of the Mandible Orginal Research

Chatterjee, Abhirup; Gunashekhar, Shruti; Karthic, R Ramkumar; S, Karthika; Edsor, Effie; Nair, Rohit

doi:10.4103/jpbs.jpbs_555_22

Cited by 2 publications

(1 citation statement)

References 23 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Застосований хірургічний доступ та обраний спосіб фіксації в даному дослідженні цьому вірогідно не позначились на частоті післяопераційних ускладнень. Подібних висновків доходять і Chatterjee, A., et al (2023) [16] та Young, T. K., 2023 [17]. Цей факт підтверджує достатню ефективність та рівнозначність розроблених на сьогодні систем фіксації та протоколів їх встановлення.…”

Section: рис 3 типові поєднання локалізації щілин перелому при подвій...unclassified

Частота І Фактори Ризику Виникнення Ускладнень Після Проведення Остеосинтезу Нижньої Щелепи. Ретроспективне Дослідження

Романова,

Копчак

2023

inovacii

View full text Add to dashboard Cite

Мета дослідження. Провести ретроспективний аналіз результатів відкритої репозиції та остеосинтезу у пацієнтів з травматичними переломами нижньої щелепи, а також визначити частоту, структуру та фактори ризику виникнення післяопераційних ускладнень у хворих цієї категорії. Матеріали та методи дослідження. В дослідження було включено 344 пацієнти з травматичними переломами нижньої щелепи, яким провели хірургічне лікування (остеосинтез). Дані що враховувалися: стать, вік пацієнта, шкідливі звички, супутні соматичні захворювання, часу від моменту травми до госпіталізації та часу перебування хворого в стаціонарі, етіологію та механізм отримання травми, локалізацію перелому, його тип, наявність зубу в щілині перелому, наявність поєднаної травми, хірургічний доступ, спосіб фіксації (тип та кількість фіксаторів), час операції, точність співставлення уламків, наявність та тип післяопераційних ускладнень. Статистичний аналіз передбачав визначення факторів пов’язаних із збільшеним ризиком виникнення ускладнень різного типу. При вивченні розбіжностей за показниками, що мали якісну або напівкількісну природу, використовували критерій χ2 Пірсона. Для аналізу зв’язку ризику виникнення ускладнення для пацієнтів, яким було проведено хірургічне лікування, були побудовані моделі однофакторної логістичної регресії для кожного фактора, який розраховували за допомогою програми EZR (v.1.54). Результати дослідження. Серед пацієнтів, що увійшли в дослідження чоловіки становили 87,7 % (n=293), жінки 12,3 % (n=41). Вік хворих коливався від 18 до 80 років (середній вік 34,7 ± 12,1 років). Шкідливі звички відмічалися у 56,1 % (n=193) пацієнтів. Супутні соматичні захворювання були виявлені в 29,6 % (n=102) випадків. За етіологією переважали ПНЩ внаслідок побиття 57,8 % (n= 193). За локалізацією переважали переломи кута – 30,8 % (n=176), виросткового відростка – 30,6 % (n=175), та тіла – 27,1 % (n=155). Поєднана травма була наявна у 27,5 % (n=92) пацієнтів. Зуби в щілині перелому були наявні в 153 випадків на ділянці кута (86,9 %), 134 ‒ на ділянці тіла (86,5 %) і 52 ‒ на ділянці підборіддя (100 %). Відкриту репозицію уламків проводили із використанням внутрішньо-ротового доступу в 61,3 %. Загальна частота післяопераційних ускладнень склала 11,2 % (n=38). Серед основних типів ускладнень в післяопераційному періоді можна виділити інфекційні гнійно-запальні процеси ‒ 3,6% (n=12), перелом пластини – 1,2 % (n=4), дезоклюзію/порушення прикусу, експозиція пластин та парестезія нижньо-альвеолярного нерву – по 2,1 % (n=7). Статистично значимим фактором ризику виникнення ускладнень після остеосинтезу нижньої щелепи була точність репозиції уламків (ꭓ2=13,73, р=. 00021). Було виділено дві факторні ознаки, які статистично значимо пов’язані з ризиком виникнення ускладнень в післяопераційному періоді ‒ збільшення тривалості оперативного втручання (p=0,03, ВШ=1,13 (95 % ВІ 1,01-1,27)) та зменшення точності репозиції уламків (p=0,0004, ВШ = 0,32 (95 % ВІ (0,172-0,6)). Висновки. Проведене нами дослідження свідчить, що характеристики перелому і обраний спосіб фіксації практично не позначались на частоті ускладнень в післяопераційному періоді. Натомість основними чинниками, пов’язаними із збільшенням ризику післяопераційних ускладнень у пацієнтів з переломами нижньої щелепи було збільшення часу хірургічного втручання і неточна репозиція.

show abstract

Section: рис 3 типові поєднання локалізації щілин перелому при подвій...unclassified

Частота І Фактори Ризику Виникнення Ускладнень Після Проведення Остеосинтезу Нижньої Щелепи. Ретроспективне Дослідження

Романова,

Копчак

2023

inovacii

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

Comparative Characteristics of Methods of Immobilization of Fragments in Fractures Lower Jaw

Soltanov,

Ksembaev,

Ivanov

et al. 2024

Actual Problems in Dentistry

View full text Add to dashboard Cite

Item. A review of the literature is presented on the current problem of maxillofacial surgery – methods of fixation of bone fragments in fractures of the lower jaw. The purpose of the study is to study publications on methods of fixation of fragments in fractures of the lower jaw in the comparative aspect of their influence on the clinical course. Methodology. The publications of domestic and foreign authors on modern methods of fixation of bone fragments in fractures of the lower jaw were studied, and a comparative analysis of their effectiveness was carried out. Results. Currently, orthopedic and surgical methods of immobilization of bone fragments are used, which are used both in isolation and in various combinations. During surgical treatment with the help of mini-plates, it is possible to perform optimal reposition and stable fixation of fragments, however, the traumatic nature of the operation, leading to bone hypoxia, slows down the processes of reparative osteogenesis and leads to the development of postoperative complications. The use of bone glue-cement makes it possible to achieve reliable fixation of bone fragments, accelerate the formation of a callus. At the same time, there is no need to remove the glue, since it is a biodegradable material. Conclusions 1. None of the currently used methods of fixation of bone fragments in clinical practice for fractures of the mandible, both orthopedic and surgical, as well as in their combination, can fully meet the optimal conditions of reparative osteogenesis. 2. A promising alternative method is the use of bone adhesives that fill the bone voids between fragments, which contributes to their stable fixation and reparative osteogenesis, biodegrading simultaneously with the formation of a callus.

show abstract

Comparison of Single Versus Two Non-Compression Miniplates in the Management of Unfavourable Angle Fracture of the Mandible Orginal Research

Cited by 2 publications

References 23 publications

Частота І Фактори Ризику Виникнення Ускладнень Після Проведення Остеосинтезу Нижньої Щелепи. Ретроспективне Дослідження

Частота І Фактори Ризику Виникнення Ускладнень Після Проведення Остеосинтезу Нижньої Щелепи. Ретроспективне Дослідження

Comparative Characteristics of Methods of Immobilization of Fragments in Fractures Lower Jaw

Contact Info

Product

Resources

About