Effect of low temperature storage of human placenta on phase transitions in fractions of placental extracts and in mixtures of the fractions with cells

Abstract

Реферат: Исследовано фазовое поведение фракций экстрактов плаценты человека, хранившейся при-20 и-196°C, а также смесей суспензий эритроцитов и Sacchamyces cerevisiae с фракциями при температурах ниже 0°C. Методом гельхроматографии получены фракции с м. м. до 4, 50-60 и больше 150 кДа. Фазовые переходы регистрировали методом низкотемпературной дифференциальной сканирующей калориметрии. Показано, что температуры фазовых переходов и характер их протекания во фракциях экстрактов плаценты не изменяются при ее хранении в течение 6 месяцев как при-20°С, так и при-196°С. Изменение межмолекулярных взаимодействий в системах при добавлении к фракциям экстрактов клеточных суспензий приводит к повышению температуры инверсии на 4-9 градусов и снижению температуры плавления эвтектики на 4-6 градусов. Температуры плавления всей системы при этом оставались неизменными в границах погрешности эксперимента. В смесях фракций с клеточными суспензиями обнаружено также снижение интенсивности пиков инверсии в 2-5 раз и пика плавления эвтектики в 7-15 раз в зависимости от типа клеток и условий хранения плаценты. Показано, что низкотемпературное хранение плаценты не влияет на температуры фазовых переходов в смесях, которые содержат суспензии эритроцитов или S. cerevisiae и фракции экстрактов, полученных из этой плаценты. Ключевые слова: низкотемпературные фазовые переходы, дифференциальная сканирующая калориметрия, плацента, экстракты, фракции, эритроциты, Sacchamyces cerevisiae. Реферат: Досліджена фазова поведінка фракцій екстрактів плаценти людини, яка зберігалась при-20 і-196°C, а також сумішей суспензій еритроцитів і Sacchamyces cerevisiae із фракціями екстрактів за температури нижче 0°C. Методом гельхроматографії одержано фракції з м. м. до 4, 50-60 і більше 150 кДа. Фазові переходи реєстрували методом низькотемпературної диференціальної скануючої калориметрії. Показано, що температури фазових переходів і характер їх протікання у фракціях екстрактів плаценти не змінюються при її зберіганні протягом 6 місяців як при-20°С, так і при-196°C. Зміна міжмолекулярних взаємодій у системах при додаванні до фракцій екстрактів клітинних суспензій призводить до підвищення температури інверсії на 4-9 градусів і зниження температури плавлення евтектики на 4-6 градусів. Температури плавлення всієї системи при цьому залишались незмінними у межах похибки експерименту. У сумішах фракцій з клітинними суспензіями виявлено також зниження інтенсивності піків інверсії у 2-5 разів та піку плавлення евтектики у 7-15 разів у залежності від типу клітин і умов зберігання плаценти. Показано, що низькотемпературне зберігання плаценти не впливає на температури фазових переходів у сумішах, які містять суспензії еритроцитів чи S. cerevisiae та фракції екстрактів з цієї плаценти. Ключові слова: низькотемпературні фазові переходи, диференціальна скануюча калориметрія, плацента, екстракти, фракції, еритроцити, Sacchamyces cerevisiae.

Amorphous state stability of plant vitrification solutions

“…For the preparation of different PVSs, the following cryoprotectants were used: dimethyl sulfoxide (DMSO), ethylene glycol (EG), 1,2-propanediol (1,2-PD), glycerol, and sucrose (Sigma Aldrich, Germany) ( Table 1). 100% and 80% solutions of PVSs were prepared by diluting The phase and glass transitions of PVSs in the temperature range from -196°C to complete media melting were investigated using low-temperature DSC (Zinchenko et al, 2015). Glass transition temperature (Т g ) was determined as a midpoint between the onset and endset of the inflectional tangent.…”

Перспективи Застосування Імуномодуляторів У Лікуванні Хворих На Автоімунні Захворювання: Фокус На Екстракти Біологічних Тканин (Кріоекстракт Плаценти Та Кріоекстракт Селезінки)

“…На сьогоднішній день тривале зберігання біологічних об'єктів проводиться при температурі від -20 до -80°C або ж в рідкому азоті (-196°C). Однак такі процеси, як кристалізація, рекристалізація, плавлення, що супроводжують охолодження до низьких температур та подальше відігрівання біологічних систем, можуть викликати в них структурно-функціональні зміни [29].…”